Іллічівськ на Одещині — для відпочивальників компактне курортне містечко, а для його жителів — місто-порт із великим потенціалом і надіями на світле майбутнє. Проте місцева еліта дивиться на нього як на ласий шматок, об"єкт легкої наживи.
Тут уже давно хазяйнують мер Валерій Хмельнюк, його зять Олексій Почиковський і Михайло Рафаєвич. При цьому перший дуже багато уваги приділяє своєму іміджу, що в народі називають "окозамилюванням".
Інформаційний простір у Іллічівську контролює оточення міського голови. Зі шпальт газети "Чорноморський маяк" ллється бруд на всіх, хто чимось не догодив мерові. Депутат міської ради Анатолій Скопник розповідає, що можновладці використовують газету як інструмент впливу. Зараз головними "мішенями" є стратегічні підприємства Іллічівська і майбутні вибори. "Створено парадоксальну ситуацію, коли місцеві депутати не мають доступу до органу Іллічівської міської ради — газети "Чорноморський маяк". А жителі міста з неї не отримують правдивої інформації ні про те, що насправді відбувається в місцевому торговому порту, ні про життя Іллічівська загалом", — говорить Анатолій Скопник.
Цікаво, що газета як комунальне підприємство багато років займає приміщення в центрі міста, платить за його оренду до бюджету символічну суму — 1 грн на рік. А за рекламу в "ЧМ" кошти оримує фізична особа, підприємець Ходюк В. І. І це при тому, що міська рада через бюджет виділила газеті тільки на цей рік 469 тис. 300 грн. Контрольний пакет (67%) у фірмі "ВІК-МЕДІА", що надає послуги "ЧМ" із набору та комп"ютерної верстки, також належить громадянинові на прізвище Ходюк. Прибудову до об"єкта комунальної власності редакції газети, розташованої по вул. Леніна, 8, де продають канцтовари, оформлено теж на такого собі Ходюка. У результаті виходить стандартна корупційна схема: витрати на оренду, комунальні послуги, послуги зв"язку, папір тощо оплачує комунальне підприємство "ЧМ" (тобто жителі міста), а доходи, перш за все від розміщення реклами й оголошень, отримують близькі до головного редактора газети Анатолія Гурченка структури, що належать людям на прізвище Ходюк.
Виходить, мер створив інструмент впливу, "повісив" його утримання на жителів Іллічівська та ще й заробляє на цьому гроші.
А ще "Чорноморський маяк" — добра зброя в боротьбі за місцеві порти. Вибіркова дискредитація керівництва Іллічівського морського торгового порту — підтвердження цього.
Але газета — лише один із інструментів. У боротьбі з конкурентами мер активно залучає і свої зв"язки у вищих ешелонах влади. Так, у серпні 2006 року йому вдалося за допомогою знайомств у Мінтрансі усунути начальника ІМТП Руслана Радзіховського й поставити свою людину — Геннадія Скворцова. Зі слів Радзіховського, він став жертвою боротьби за сфери впливу серед оточення міського голови. В одному зі своїх інтерв"ю екс-начальник порту розповів, що, коли заступив на посаду, почав "притискати" махінації, які процвітали на той час. Одразу на його адресу посипалися погрози: "Яскравий приклад — історія з компанією "Трансбалктермінал". Вона винна порту більше п"яти мільйонів гривень ПДВ. Мер міста Хмельнюк неодноразово дзвонив мені й говорив, мало не з погрозами: навіщо я звертаюся до судів щодо стягнення з компанії "Трансбалктермінал" сум нарахованого ПДВ на суму послуг, наданих портом? Зазначені суми фактично через рахунки порту в установленому порядку транзитом надходять до Державного бюджету України. Якщо порт їх не отримує, він мусить за компанію "Трансбалктермінал" сплачувати суми податку, використовуючи при цьому оборотні кошти, в яких гостро має потребу для розвитку своєї інфраструктури. При цьому компанія "Трансбалктермінал" отримувала б право на відшкодування зазначених сум із Держбюджету України".
Він заборгував іноземному інвестору понад 20 мільйонів доларів
Є інформація, що за Скворцова кількість фірм, які співпрацювали з портом і якими керував зять мера, зросла.
На той час в Іллічівську здійснювали дивні операції з землею. Порт під надуманим приводом відмовлявся від частини територій на користь міста. А міськрада на чолі з Хмельнюком відводила їх комерційним структурам. Так, свою земельну частку отримала якась приватна структура під будівництво Іллічівського паливного терміналу. За неперевіреними даними, співзасновником фірми був Олексій Почиковський, зять Хмельнюка. Землі передавали в оренду товариству "Інтер-трейд" і товариству "Інфокс". Проте в документах, датованих 2009 роком, ці компанії вже не згадуються. Фігурує в них інша фірма — товариство "Порт-Сервіс", якою володіє зять мера.
В Іллічівську подейкують: коли на посаду начальника порту призначили Володимира Бикова, він попросив Валерія Хмельнюка повернути відібрані в порту землі. Відповідь Бикову, напевно, не сподобалася, оскільки після цього він звернувся до відповідних органів. Цікаво, що нинішнім начальником порту є вже згадуваний Геннадій Скворцов, у якого досі "теплі" стосунки з мером. Переділ землі порту триває й дотепер.
Спостерігаючи все це, іноземні інвестори починають виводити свої гроші з регіону.
Нещодавно Київський районний суд Одеси наклав арешт на майно Михайла Рафаєвича, чий бізнес тісно пов"язаний з Іриною і Олексієм Почиковськими. Удатися до такого кроку його змусила заборгованість перед іноземним інвестором на суму понад $20 млн. За ухвалою суду, Михайлу Рафаєвичу також заборонили виїжджати за кордон.
Цей випадок — сигнал для вищого керівництва країни. Процвітання корупції в Одеському регіоні, якщо з ним не боротися, може дістати величезний резонанс. І це здатне зіпсувати не тільки імідж наших можновладців в очах українців, а й імідж країни за кордоном.
3 
1
Коментарі
3