"Скоро весь район стане пусткою"

 

Протягом ночі 21 липня в Осташівський став міста Умань Черкаської області виливали нечистоти. Текли з труби, яка виходить з навколишніх підприємств.

— І таке мало не щодня, — скаржиться 47-річний Юрій Мулько, голова місцевого товариства мисливців і рибалок. — Ми щоразу виїздили, просили підприємства не робити цього, вчасно ремонтувати трубу. Ноль реакції.

Осташівський став — єдина велика водойма у центрі 90-тисячного міста, розташована в однойменному мікрорайоні. Займає 90 га площі. Ним опікується Уманське товариство мисливців і рибалок. Щодня тут рибалять до 200 людей. На березі є станція човнів, діти катаються на байдарках, купаються. Щовечора берегами прогулюються уманці.

Уздовж ставу стоять чотири найбільші в місті підприємства:  "Технолог", "Вітаміни", "Уманьпиво" та "Горілочка". Стічна труба, яка відходить від них до міської каналізації, проходить поряд з берегом.

— Вона постійно ламається, забивається, все біжить у ставок, — розповідає Мулько. — Все навколо смердить. Я вмочив руку у воду біля стоків, вона побіліла, шкуру стягло і коле. Якщо так триватиме далі, скоро весь район стане пусткою.

Берегом гуляє Оксана Ткаченко, 30 років, з чоловіком. Вона на четвертому місяці вагітності.

— Як зливають, то все починає смердіти, — обурюється. — Тоді мене нудить. Це ж шкідливо для майбутньої дитини. Чоловік мій тут рибу ловить.

Вмочив руку у воду, вона побіліла, шкуру стягло

— Стоки скидають щодня, — запевняє рибалка 48-річний Василь Мушинський. — Протягом 30–40 хвилин після шостої вечора. У той час уся риба іде у вершину. Якщо постоянно так заливатимуть, то скоро не буде, де вудку закинути. А тут дуже смачна риба.

Екологічна інспекція просила товариство полагодити трубу.

— Ми взяли три проби води: з самої труби, за півкілометра вище і за півкілометра нижче по течії, — каже Максим Вегера, 26 років, з екологічної інспекції. — Сума штрафу незначна, а сума відшкодувань завданих збитків у подібних випадках сягає мільйонів гривень.

Підприємства власної вини не вбачають.

— Труба належить водоканалу, хай вони відповідають, — пояснює 61-річний Олександр Чернявський, начальник цеху заводу "Вітаміни". — Підприємство на ремонті, не працюватиме до серпня. А наш колодязь далі на метрів 50 від того, що забивається.

Співробітники місцевого водоканалу теж не хочуть ремонтувати трубу.

— Нам її ніхто не передавав, — говорить директор водоканалу Артем Тарасенко, 30 років. — Вона на балансі "Вітамінів" і "Уманьпива". Раніше ми чистили її безкоштовно, та надалі підприємства мають це робити самі.

×