пʼятниця, 01 березня 2013 00:30

Сестра народного депутата судиться за батьківську хату

Народний депутат від Партії регіонів 55-річний Володимир Олійник не може поділити із сестрою і братами батьківську хату в селі Бузівка Жашківського району Черкащини.

— 11 років згадували про батька тільки на свята, а тепер згадали і за хату, — каже 51-річна Галина Пояркова, сестра нардепа.

Бузівка — за 16 км від райцентру. Тут понад дві тисячі мешканців, є школа, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, дві церкви, будинок культури, дев'ять магазинів і кафе, працює агрофірма. Раніше селом пролягала міжнародна траса Київ — Одеса, однак 2010 року новий автобан пустили за Бузівкою.

— Нас у сім'ї четверо. Найстарший Василь, Володя — середній, Толя — молодший, а я — найменша, — Галина Миколаївна зустрічає на автобусній зупинці. Вона у чорній куртці та спортивних штанях, без шапки, поправляє русяве волосся. Проводить до батьківської хати. — А он і Анатолій поїхав, — показує на "субару", що проїжджає вулицею й зупиняється біля магазину "Випічка".

На сусідній із центральною вулиці сніг не розчищений.

Володимир Олійник працював суддею в Черкасах, двічі був мером обласного центру. Від 2002-го живе в Києві, народний депутат. Його брати Василь і Анатолій — підприємці. З родинами живуть у Бузівці, мають тут магазини, пекарню, газову заправку, будують станцію техобслуговування. Галина — технолог за освітою, до 2000-го жила з чоловіком і сином у двокімнатній квартирі столичного мікрорайону Троєщина. Після смерті матері більше часу проводить у Бузівці.

— У нас тут скромно, бо господарства нема де тримати, — заходимо на подвір'я. — Я ж часто у Київ їжджу, а батько вже не може. Тільки собака є, Пушок.

Хата Миколи Олійника — за 200 м від синової пекарні. Будинок цегляний, оздоблений "шубою", бляха на даху поіржавіла. На металопластикових вікнах висять ролети, біля входу причеплена супутникова антена.

— Усі ремонти я робила за свої гроші, — Галина відчиняє двері, показує нові кухонні меблі. Шпалери недоклеєні. — Туалет був надворі. Але батько колись упав, подзвонив мені. Я приїхала, зробили в хаті ванну, унітаз.

87-річний Микола Олійник сидить посеред вітальні у картатій сорочці. На плазмовому телевізорі "Самсунг" дивиться "Діалог із країною" президента Віктора Януковича. Від екрану не відривається, на присутніх уваги не звертає.

— Відколи померла мама, я доглядаю батька, — розповідає. — Він гіпертонік, недочуває. Мій чоловік Сергій — кардіолог. Останні 11 років постійно дивиться за батьком. З вени бере кров і возить у Київ на аналізи. Кардіографа часто привозить, усіх сусідів обстежує. Батькові дорогі імпортні ліки купуємо. Брати жодного разу нічого не дали на лікування.

2005-го Микола Олійник оформив дарчу хати на онука 25-річного Євгена Пояркова, сина Галини. Той працює у столиці лікарем. Сини батькові не перечили.

— А у 2011 році почалося, — згадує Галина. — Батькові ювілей святкували, всі зійшлися, приїхав Володя. Зібрались і кажуть, що батько на мене скаржиться. Незрозуміло, куди витрачаю його пенсію. Батько тоді отримував 1100 гривень. Да, я забирала, за неї купляла продукти, платила за газ і телефон, ліки. Батько ж постійно дзвонить хлопцям зі стаціонарного. Володі все розказала. Наступного дня він прийшов: "Ми з сім'єю порадилися і вирішили, що твій Женя не достойний батьківської хати". Сказав, що я травлю батька їжею, а мій чоловік — ліками. Найняв повариху. Вона кожен день приносить батькові їжу, він її розігріває. Оце наварила йому вареників на пару, він же любить. Поставила, а він викинув. Потім і Василь з Анатолієм підключилися. Кажуть: ми тебе звідси виженемо, хату заберемо.

Галина Миколаївна каже, що 30 березня торік брат Анатолій її побив.

— Якраз встановлювала антену, — згадує. — Прийшов Анатолій, почав кричати. Двічі вдарив у груди, штовхнув на підлогу. Потім Толя другий раз побив мене, 11 вересня. Я дзвонила і в міліцію, і в прокуратуру. Міліція приїжджати відмовилися. Думаю, це Володя розпорядився.

Брати Олійники подали заяву до суду, вимагають визнати договір дарування хати  недійсним.

— Ось дивіться, — жінка дістає документи. З них випливає, що Галина Пояркова вигнала батька з його помешкання. Тепер Микола Олійник змушений жити у сина Анатолія. — Он батько сидить, нікуди зі своєї хати й не виходив. Якщо брати думають, що я його отравляю, то чого досі ніхто не забрав батька до себе?

Зараз Миколу Олійника забезпечують сини. Володимир оплачує послуги кухарки, Анатолій — купує продукти.

— Конфлікту навколо хати вже немає, — каже "ГПУ" Володимир Олійник, 55 років. — Ми з братами і батьком вирішили: хату залишимо сестрі, а за місяць батько перебереться до Анатолія.

— Після того, як батько оформив дарчу, сестра почала його обіжати, — додає Анатолій Олійник, 54 роки. — Батько — стара людина. Може їсти, накришити хлібом, кілька разів до туалету не добігав. Сестра лаялася. Батько пожалувався нам. І зараз розказує, що вона то телевізор виключить, може вдарити, каже: "Це хата не твоя". А всі ті ремонти вона робила на Володіні гроші. Перед судом щодо оскарження дарчої Володя при нас казав батькові: "Яке б не було рішення суду — батьку, перепиши хату на сестру, хай не колотить світ". Ми вирішили, що я заберу батька до себе. Зараз у врем'янці робимо ремонт. До середини березня там буде палац.

Анатолій Миколайович говорить, що часто спілкується з батьком.

— Ми з братами знали, що він при Галі, то не дуже й мішалися. А зараз заходжу до батька кожен день. І нам з Василем, і Володі прикро, що сестра такого наколотила через ту хату. Вона нам не треба. А Галя вже й Тимошенко згадала, і Кужіль, і по всій Україні рознесла. Бог їй суддя. Володя сьогодні до мене приїжджав. Пообідав, подивився, як іде будівництво. До Галі йти не хоче, бо вона виходить на вулицю, починає кричати. Володя — солідний чоловік, нащо йому ті скандали? Бити я її не бив. Дав раз ляпаса, бо приснула нам з батьком сльозогінним газом, а сама у вікно вискочила.

Селяни знають про конфлікт у Олійників. Одні підтримують жінку, інші — її братів.

— Галя з чоловіком — хароші люди, порядочні. Ніколи не одкажуть, як шо треба. У Галі кругом порядки, батько доглянутий, — каже сусідка Миколи Олійника. Просить не називати її.

Біля церкви стоїть гурт.

— Вони зараз ремонтують сарай у Толі, — каже огрядна, високого зросту жінка в коричневому пальті і синій хустці. — Зроблять батькові одну комнату, а за стіною будуть свині. У хату батька не хочуть брати. То все показуха. То такі люди, що заберуть старого на пару днів до себе, а потом назад Галі отправлять. Бо він нікому там не нада.

— Галя — скандальна жінка, — заперечує чоловік середніх років у чорній куртці з білими літерами на грудях. — У Києві колотить свою сім'ю, то син із чоловіком її сюди відправляють, щоб не мішала.

Зараз ви читаєте новину «Сестра народного депутата судиться за батьківську хату». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

10

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути