У ландшафтному парку "Зуївський" Донецької області невідомі нелегально видобувають вугілля. Ніхто їх не карає.
— Раніше бандити орудували по-тихому, а тепер відкрито і нагло, — каже 62-річний Володимир Вигінний, засновник ландшафтного парку. — Ще років п'ять вугілля на Донбасі крали копанками. Були вони в Торезі, Сніжному, Шахтарську. Тепер довбуть ближче до Донецька, захопили землі Харцизька та Макіївки.
Регіональний ландшафтний парк розташований у селищі Зуївка під Харцизьком. Займає 1500 га. Від Донецька — 1,5 год. машиною. Заповідником став 2001 року.
Володимир Вигінний проводить до парку. У 40-градусну спеку одягає сорочку, захисний костюм, бере бінокль, військово-польову сумку.
— На бойові дії треба відповідна екіпіровка, — запрошує в зелену "ниву". Перед в'їздом до заповідника стоїть металевий хрест із написом "Пам'яті жертв екотерору".
— Видобуток вугілля кар'єрним способом найстрашніший, — пояснює. — Кар'єри знищують десятки гектарів, руйнують екосистему. На них працює потужна техніка. Ковші по 2 "куби" кожен виносять по 20 тисяч кубометрів ґрунту за добу. Працюють ночами.
Будка сторожа порожня, але всередині стоїть кухоль із чаєм. У кущах — три екскаватори і бульдозер.
— Ужас! Ще вчора їх було два, — говорить Володимир Іванович. — У лютому міліція заарештувала один із цих екскаваторів, а він знову тут.
Доїжджаємо до питного Ольховського водосховища, в якому не дозволяють купатися відпочивальникам. Поблизу два промислові кар'єри. У першому, завдовжки 100 і завглибшки 50 м, лежать гори вугілля.
— Тут був пташиний базар, червонокнижні рослини, учені приїжджали — у лупу розглядали квіточки, боялися наступити. А ці варвари порвали землю. Тут вугільний пласт 50 сантиметрів. Заради нього вирили 30 метрів заповідного чорнозему, — говорить еколог.
Сусідній кар'єр — завдовжки приблизно 70 м, уже відпрацьований, закинутий і заповнений водою. Неподалік межовий знак: "Природно-заповедный фонд Украины. Охраняется законом".
— У цьому кар'єрі не стоки, а питна вода, призначена жителям Макіївки, Харцизька, Зугресу, — продовжує Вигінний. — Із розломів вугільних пластів виділяється метан — парниковий газ, який руйнує озоновий шар. До екологічної катастрофи йдемо ударними темпами.
Засновник парку показує копії листів, надісланих губернатору, міжрайонному природоохоронному прокуророві, начальникам Державної екологічної інспекції, управління охорони довкілля.
— У курсі всі: губернатори, мери, сери, а бандитам горя немає. В їх розпорядженні і маркшейдерські карти, і бурові установки, і родичі у Верховній Раді. Мені в обласній санстанції кажуть: "Ви воюйте, подумки ми з вами. А самі не поможемо — нам заткнули роти".
Назустріч "ниві" степом мчить "лада"-"дев'ятка". Слідом — два чорні джипи.
— Сторож доповів, що я з'явився. Треба їхати, бо ще стрельнуть, — каже. — У них між сідушками ружжа лежать. Мене вже в кар'єрі обіцяли зарити.
Заповідник покидаємо.
— По Зуївському заповіднику одну кримінальну справу вже порушили, тепер збираємося другу. Залишилося встановити, чия там працює техніка, — каже Артем Шляхтін із міліції Харцизька.
За 17 км від центру Макіївки — селище Маяк. Видобувають вугілля кар'єрним способом п'ятий місяць. Бачили це і міліціонери, однак видобуток не припинився.
Жителі селища показують промисловий кар'єр завдовжки в півкілометра. На спуску в кар'єр стоять три бочки з соляркою та вагон-сторожка. Налічую 25 сучасних імпортних екскаваторів і самоскидів. На багатьох номери і логотип донецької компанії "Доро транс".
— У нас у Маяку було два кар'єри, тепер уже три. У кожному щоночі працюють 25 машин. Гудять і торохтять із шостої вечора до шостої ранку, — каже Володимир Трибаков із селища. — Без вихідних. Про нальоти міліції їх попереджають. Міліція робить акти, штампує протоколи, а толку немає.
— Із-за цих іродів у нас із колодязів іде вода, мій будинок ось-ось упаде. Селищем 40-тонники ганяють, дорога тріщить. Від пилу задихаємося, ніде пасти худобу, — каже пенсіонер, представляється Петровичем.
— Ці кар'єри кришує не Макіївська влада. Їм таке не по зубах. Це хтось всемогутній — говорить Микола, сусід Петровича. — У них одна вантажівка "мерседес" коштує півмільйона. За 10 днів на солярку та зарплату витрачають мільйон 200 тисяч гривень. А скільки загрібають?
Коментарі