пʼятниця, 14 серпня 2015 07:10

Заради 10 мільйонів гривень Сергій Туманов інсценував власну смерть

— Какую Таню ищете? Ту, что сына закопала? Такая красивая женщина, а такую историю провернули. Зачем им это нужно? В деньгах никогда не нуждались, — закурює чоловік років 60. Стоїть навпроти дев'ятиповерхівки в мікрорайоні Тополь-3 у Дніпропетровську. Розповідає про сусідку 64-річну Тетяну Туманову. Її із сином 37-річним Сергієм і донькою 28-річною Іриною прокуратура підозрює у шахрайстві на 10 млн грн.

Сергій Туманов у серпні 2013 року застрахував своє життя на 10 млн грн у компанії "МетЛайф". У жовтні мати заявила про зникнення сина. Його оголосили в розшук. Пізніше вона впізнала Сергія за фотокарткою трупа, який знайшли на залізничній колії. У чоловіка були відрізані руки. Обличчя не ушкоджене. Від проведення аналізу крові мати відмовилася, справу закрили. Родині виплатили страховку. На ці гроші купили три будинки, дві земельні ділянки на Полтавщині, п'ять квартир у Дніпропетровську, п'ять авто. Частину коштів поклали на два депозити.

За два роки правоохоронці встановили, що вже після інсценованої смерті Туманова зупиняла ДАІ за перевищення швидкості. У травні його розшукали в селі Орлик Кобеляцького району на Полтавщині. Під час обшуку знайшли свідоцтво про смерть, документи й банківські картки на його ім'я.

— Він не здивувався, поводився спокійно. Увесь цей час користувався своїми документами. На Полтавщині жив останні місяці, — говорить Артем Андрієв із прокуратури Дніпропетровщини. — Зараз Туманов у СІЗО, спілкуватися відмовляється. Мати — під домашнім арештом. А сестру випустили під заставу в 300 тисяч гривень. Сергій навряд чи вийде, бо розмір застави — 10 мільйонів гривень. Усі вони мовчать, найняли адвокатів. Та доказів шахрайства достатньо.

— Знайдене тоді на колії тіло так і не ідентифікували. Не думаю, що загибель того чоловіка підлаштували. Скоріше за все, мати скористалася ситуацією, бо за зростом і тілобудовою той чоловік був схожий на її сина, — додає Андрієв.

Загиблого поховали на Дніпропетровському міському цвинтарі — у частині, де хоронять невідомих.

Туманови 17 років тому були прописані в Дніпропетровську в мікрорайоні Тополь-1.

— Я була вихователькою їхніх дітей у садку, — на околиці мікрорайону зустрічаємо жінку років 60. Називається Тетяною Аркадіївною. — Інтелігентна сім'я. Видно було, що дітьми займаються. 18 років тому стався зсув будинку, в якому вони жили. Після того матір одного разу зустріла на базарі, — за спиною стискає сумку. — Люда в хлібному працює. Вона з ними на одному поверсі жила.

До базару — десь півкілометра. Почувши про Туманових, Людмила Гладченко запрошує в ларьок. Розмовляє й обслуговує клієнтів.

— Це мої колишні сусіди. Поряд жили до 1997 року, потім будинок розформували. Ну що сказать, батьки образовані й дітей повивчали. Жили зажиточно. Правда, пару раз до розводу доходило, бо Гена (Геннадій Туманов — батько Сергія та Ірини. — "ГПУ") часто випивав. Любив дорогі напитки, коньяки. Через це сварилися з жінкою, але до дітей ставилися всігда з любов'ю. Серьожу більше помню малим. Із дітьми у дворі мало спілкувався. Моя сусідка разом із ним ходила в садок. Коли його згадує, називає маленьким афєрістом. Чого так — непонятно. Вони — євреї. Не удівітєльно, що таке провернули. Дивно, що з 10 мільйонами нікуди не виїхали, а так по-дурному попалися.

Туманови живуть у мікрорайоні Тополь-3. Біля під'їзду в затінку на лаві сидять троє літніх чоловіків і жінка.

— Як дуже нада — он ідіть на другий поверх і розпитуйте. Таня вдома, тільки вряд лі вам відкриє, — каже гладкий чоловік років 70. Його називають Федоровичем. — Учора бачили її. Ще й подумали: як це вона надвір виходить, наче ж під домашнім арештом. Її син Серьога — хароший мужик, не п'ющий. Завжди вітався, міг поговорити, розпитати за справи. Толковий — дома ремонти поробив. Про те, що він мертвий, — не знав, похорону не було. До матері приїжджав, як і раніше. У грошах наче не нуждалися, дві машини мали — "Тойоту" і "Газель".

— Ми про історію з 10 мільйонами у газеті прочитали. Ну, думаєм, хтось провернув афьору. Фамілій не писали. А пару місяців тому до нас повен двір прокурорських наїхало, питали про Туманових. Спершу не признавалися, в чом дєло, а потім один таки розколовся, — приєднується до розмови худорлявий чоловік в окулярах. — Напряму з ними про це не говоримо — неудобно. Танін чоловік років 10 тому помер. Молодша Іра живе окремо, має сім'ю, дитину народила. Сергій то з матір'ю жив, то десь пропадав. Чи був жонатий? Ніколи не бачив його з жінкою чи дітьми.

Тетяна Туманова мешкає на другому поверсі.

— Что вам нужно? — питає через двері. Впускає на поріг. У двокімнатці прибрано. Паркет старий, на стінах — пожовклі шпалери. Недорогі меблі. Жінка у просторій футболці й плямистих лосинах, у вухах — золоті сережки. Вона низького зросту, сиве волосся розкуйовджене.

— Как вы о нас узнали? — спирається об стіну. — Я в шоке от всего происходящего. Мы — нормальная семья, мой сын юрист, образованный человек. Все обвинения надуманные, прокуратура врет. Ну, вы же знаете, как они работают. Только вот не знаю, почему именно нас задели. Мне очень тяжело обо всем говорить.

— Як трапилося, що в загиблому ви впізнали сина? — питаємо.

— Ничего не хочу говорить, — жінка ридає. Її плечі трясуться. — Сейчас ничего не скажу. Я должна посоветоваться. Уходите. Если решусь с вами на разговор — позвоню, — випроваджує за двері.

Недалеко від будинку — гімназія №99, де навчалися Сергій та Ірина Туманови.

— Я вчила Ірину в молодших класах. Із братом вона була дуже дружна. Він забирав її після уроків, зав'язував хвостики. Мама за ними трусилася, все у дітей вкладала. Ходила на кожні батьківські збори, — говорить 50-річна Ольга Мартиненко, заступник директора з навчально-виховної роботи. — Не можу це шахрайство прив'язати до Туманових. Якщо й зробили це, то, мабуть, були в них причини. Коли людина у відчаї — може піти на необдумані вчинки. Іринку місяць тому зустрічала біля школи, гуляла з дитиною. Як завжди — усміхнена, очі такі великі в неї, сіро-блакитні. Непомітно, що в сім'ї такі проблеми. Розпитали одна одну про життя.

Після інсценізації своєї смерті Сергій Туманов жив у старій хаті-мазанці на окраїні в селі Орлик на Полтавщині.

— Де він узявся, ніхто не зна. Спочатку приїхала якась жінка, сказала, що купила цю хату. Там глуш, поряд пару хат — і все. Живуть одні старики, — розповідає Галина Борисівна, секретар сільради. — У березні заїхав цей чоловік. Жив сам, ні з ким не спілкувався. Знаємо тільки, що Серьожа. Жодних документів про купівлю-продаж цього будинку в сільраді не було. Зв'язатися з колишніми власниками хати ми не змогли. Вони поїхали на заробітки за кордон.

Вісім років тому Сергій Туманов працював судовим виконавцем у Самарському районі Дніпропетровська. Його звільнили за хабарництво. Став підприємцем — продавав м'які меблі. Тетяна Туманова мала бізнес із продажу побутової хімії.

Представники страхової компанії "МетЛайф", що застрахувала Туманова, відмовилися від коментарів.

12 років в'язниці — такий максимальний термін покарання за страхове шахрайство в Україні.

201 мільйон доларів — рекордна сума страхування життя. Такий договір уклав мільярдер із США. Його ім'я не розголошують. Попередній рекорд страхування життя — $100 млн. Страховку оформив 1990 року американець, який мав бізнес у сфері розваг.

105  000  000 рублів (це $1,6 млн. — "ГПУ") виплатила російська страхова компанія "СіВ Лайф" одному з клієнтів, який був застрахований кілька років, а 2012-го загинув. Гроші отримала його сім'я. Це найбільша виплата за договором страхування життя в Росії.

Зараз ви читаєте новину «Заради 10 мільйонів гривень Сергій Туманов інсценував власну смерть». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua
Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути