Третій рік вінничанин Ігор Откидач переховується за кордоном. Боїться повертатися додому, бо тут його чекає в"язниця.
— Спочатку в нас із батьком забрали бізнес і гроші, — розповідає "ГПУ" Ігор Откидач, 36 років. — Але я не мовчав. Тоді мене вирішили просто посадити.
Ігор та його батько Василь — підприємці. У курортному селі Коблеве Березанського району на Миколаївщині мали базу відпочинку "Вінниця". Син працював завідувачем.
Увечері 15 листопада 2005 року Ігор з дружиною був на базі, як почув знадвору лайку. Вийшов на балкон, побачив двох п"яних робітників із сусіднього будівництва, які лізли на територію.
— Запитав, куди це вони зібралися, — згадує Ігор. — У відповідь полетіла пляшка. Потяглися за цеглиною.
Откидач вистрелив із газового пістолета у повітря. Нападники не вгамувалися, лізли битися. Завідувач захищався, вдруге стріляв уже в робітників. Влучив одному в живіт, але товста спецівка врятувала від значних ушкоджень. Коли збіглися сусіди, ті двоє втекли.
— Той напад дійшов до міліції, — говорить Василь Откидач. — Та справу закрили у зв"язку з відсутністю складу злочину. Син не став вимагати відшкодування. Через неділю один із нападників упав з другого поверху на бетон, ударився головою. З часом йому погіршало, і помер.
Поряд із "Вінницею" зводили базу відпочинку "Парадіз".
— Замовник "Парадізу" — тодішній начальник Миколаївської обласної міліції, — зазначає Василь Іванович. — Вони захопили наших 50 сотих. Син протестував проти незаконної забудови. Тоді начальник міліції знайшов метод, як його вгамувати, — використали давнішній напад. Ігоря звинуватили, що це через нього загинув той робітник.
Суд визнав Ігоря Откидача винним в умисному тяжкому тілесному ушкодженні. Отримав п"ять років умовно, проте Апеляційний суд замінив присуд на реальний термін. 19 березня 2008 року Ігор утік за кордон.
— Справа проти сина сфабрикована повністю, — говорить батько — Експертиза з"ясувала, що загиблий помер від падіння, а не від бійки. Ми знайшли свідка, який це бачив. Та справу не переглядають.
— Я за кордоном, мої діти живуть сиротами, — зітхає Ігор Откидач. — Перша дружина залишила доньку на моїх батьків, друга живе у своєї матері. Повертатися боюся, бо не хочу сидіти за чужі гріхи. Мою невинність довела не одна експертиза, та звинувачення не зняли.
Нещодавно з Генеральної прокуратури на ім"я прокурора Миколаєва надійшов лист. Просять розібратися у фактах, викладених у зверненнях Василя Откидача.
1 
1
Коментарі
2