Міськрайонний суд Красноармійська Донецької області 27 лютого оголосив вирок чотирьом чоловікам, які вночі позаторік 5 грудня вбили інспектора ДАІ 27-річного Олександра Білого.
— Саша был очень хорошим человеком, идеальным мужем, — тихо говорить перед судом вдова 31-річна Людмила Біла. — С детства мечтал заниматься чем-то мужским. Офисная работа — не его. Стремился жить наполную, насыщенно, интересно. В школе во все кружки записывался, от дзюдо до бальных танцев. Постоянно занимался в спортзале, меня тянул.
Олександр Білий — із родини шахтарів. Закінчив Київський університет сучасних знань. 24-річним пішов до армії, бо хотів влаштуватися в міліцію. Спочатку був патрульно-постовим інспектором у містечку Новогродівка, у січні 2010-го перейшов до ДАІ. З майбутньою дружиною Людмилою познайомився на шахті, де трудяться батьки. Жінка працює там диспетчером. Три роки тому в подружжя народилася донька Анастасія.
— Тот вечер был последним перед Сашиным отпуском, — згадує Людмила. — Он долго его ждал. Хотел подремонтировать дом, побыть побольше с Настей. Когда уходил на дежурство, как обычно расцеловал нас.
Білий із напарником 28-річним Євгеном Козюбердою патрулювали трасу Донецьк — Дніпропетровськ.
— Около полуночи на трасе появилась красная "копейка", — згадує колега загиблого, інспектор Валерій Пишний, 40 років. — Ехала на большой скорости, виляла, оторванный глушитель тянулся по земле. Невооруженным глазом было видно — водитель пьяный или накуренный. Требование остановиться проигнорировал. Ребята решили преследовать. Возле поселка Гришино догнали их, заблокировали. С "копейки" с битами в руках выскочили четверо: двое взрослых и два подростка. Сразу начали бить.
Євген Козюберда встиг відскочити.
— А Сашу они уже повалили, — продовжує вдова. — Достали заточенную отвертку и начали тыкать в глаза. Сначала в один, потом во второй. Саша был весь в синяках, но смерть наступила от того, что глаза выкололи. У него не было обеих кристалликов. Тело так изуродовали, что Сашу мы хоронили, прикрыв тканью.
Олександр Білий помер на місці. Нападники кинулись тікати, Козюберда викликав підкріплення. "Жигулі-копійку" затримали на кордоні Донецької та Дніпропетровської областей. У ній було четверо ромів: 34-річний Богдан Кисличенко, 35-річний Роман Яковенко, 14-річний Володимир Юрченко та Андрій Юрченко, 13 років. Перший мав судимість за крадіжку і розбій, був у розшуку, останній причетний до вбивства у Добропільському районі Донецької області.
— Все заседания цыгане смеялись нам в лицо, — плаче вдова. — Никакого раскаянья. Гордились поступком, особенно младшие. Даже их адвокаты были в шоке.
Зараз Людмила Біла з донькою живуть у свекрів у Красноармійську. Олександр був їхнім єдиним сином.
— Каждый месяц пятого числа ездим на кладбище, — розказує Людмила. — Юристы из МВД говорили, что Настя маленькая, ничего не понимает. А она все понимает. Ходит с нами на кладбище, обнимает папин памятник, плачет. Дома найдет его фотографию, кричит, стает на колени, зовет Сашу. Это очень страшно. За Сашей все скучают. Даже его пес Лексус никогда не заходил в спальню, а после похорон сам зашел, долго смотрел на ту часть кровать, где спал Саша. Не поверите, но на его глазах были слезы.
— Саша любил свою работу, — згадує колега загиблого Олександр Чечельмицький. — Всегда подтянут, аккуратен, никогда не опаздывал. Жаловался лишь, что из-за работы мало времени проводит с семьей.
— Убийство инспектора на рабочем месте у нас редкость, — каже підполковник Олександр Шевченко, інспектор з кадрового забезпечення роти УДАІ Донецької області. — За 17 лет моей работы это второй или третий случай. На это убийство отреагировал весь личный состав милиции области, сейчас пытаемся помочь вдове.
Олександра Білого посмертно нагородили орденом "Хрест Слави". Його вбивців Богдана Кисличенка й Романа Яковенка ув'язнили довічно, Володимира Юрченка — на 15 років. Наймолодшого на три роки відправили до спецзакладу в Макіївку, бо на момент злочину йому не виповнилося 14 років. Компенсації родичам убитого вони не платитимуть.
— Мне от них ничего и не надо, — махає рукою Людмила Біла.
5 
1
Коментарі
78