— На лікування Оксани Макар в Україні зібрали десь півтора мільйона гривень, — каже керівник Миколаївського осередку Української Гельсінської спілки Олена Кабашна, 58 років. — Думаю, за кордоном зібрали ще більшу суму. Багато коштів давали німці, канадці, американці. Куди вони поділися — невідомо.
Як склалися долі людей, причетних до справи?
— Для всіх ця справа закінчилася погано. Оксана мертва. Її мучителі сидять. Апеляційний суд може зменшити терміни для Погосяна та Присяжнюка. Для Євгена Краснощока, думаю, залишить без змін. Міліціонерів, які першими затримали його, а потім відпустили на підписку про невиїзд, звільнили з роботи. Громадський діяч Олег Найда, який знайшов обгорілу Оксану у смітті, програв вибори до Верховної Ради.
Миколаївці Сергій Гаврилов і Юрій Любаров написали роман про Оксану Макар — "Закон Ома". Він завершується тим, що її матір із пляшкою коньяку заходить у клітку до білого ведмедя. І він роздирає цю жінку. У реальному житті вона на очах спивається.
Які справи ведете зараз?
— Опротестували рішення Жовтневого РВВС припинити кримінальну справу про розбещення Оксани. 2004 року, коли Тетяна Суровицька повернулася з колонії, вона два роки жила в цивільному шлюбі з Володимиром Бреславським. Він — колишній міліціонер, зараз працює в охороні. Його син Андрій вигнав її. Вона шантажувала колишнього співмешканця зґвалтуванням Оксани. Ми відшукали місце проживання Бреславського. Спілкувалися з його сином. Справу спрямували на дорозслідування.
3 
1
Коментарі
1