У центрі села Великі Трояни Ульяновського району Кіровоградської області вранці 10 жовтня прогриміли два постріли. Біля сільського магазину 62-річний пенсіонер Іван Коцан із мисливської рушниці впритул вистрілив у терапевта Станіслава Тимошенка, 64 роки.
Випадкові свідки розповідають, що за кілька хвилин до вбивства Коцан зайшов до сільмагу купити хліба. Потім сів у легковик "фольксваген" і рушив. За кілька десятків метрів загальмував — дорогу переходив лікар Станіслав Тимошенко. Водій вийшов із машини й направив на пішохода рушницю "Иж". Той впав навколішки, просив не вбивати.
Першим пострілом Тимошенкові поранило руку. Він зірвався на ноги й хотів тікати. Другий заряд влучив у спину, трохи вище поперека. Чоловік повалився на землю. Іван Коцан поклав рушницю на заднє сидіння, сів за кермо й поїхав до міліції.
— Понад 15 років я хотів помститися — убити його, — пояснив він правоохоронцям. — Нарешті наважився.
Обвинувачуваний каже слідчим, що лікар начебто труїв його "спорами сибірської виразки". Результати психіатричної експертизи будуть за кілька місяців. Але прокуратура сумнівається, що вбивця несповна розуму.
— Усе настільки просто, що викликає подив, — каже "ГПУ" прокурор Гайворонського району Дмитро Прокопчук, який розслідує вбивство. — Троє свідків вбивства, явка з повинною... Наче на сцені зіграно.
Усі, хто знав Коцана, стверджують, що він цілком нормальна спокійна людина. Говорити про його божевілля немає підстава. Очевидно, причини злочину інші.
Зірвався на ноги й хотів тікати
Іван Коцан все життя працював керівником будівельної бригади. Десять років тому відкрив власний столярний цех — на замовлення робив дерев"яні двері й вікна. Клієнти з"їжджалися з усіх сусідніх районів.
Дітей в Івана Коцана не було. Останні десять років його дружина тяжко хворіла на недуг суглобів і практично не виходила з дому. За нею доглядав чоловік. Рік тому він переписав на хвору жінку величезний дім. А столярний цех переоформив на своїх племінників. Сам пішов на пенсію. Здається, що він готувався до злочину та тюрми.
— Дядько Іван — добра людина, — розказує "ГПУ" племінниця Коцана Тетяна Кобзар. — Він нікому не відмовляв у помочі. Свої проблеми завжди вирішував сам, дружині нічого не розповідав.
Узимку 1990-го в Івана Коцана заболіла спина, й він звернувся до лікаря Тимошенка, з яким товаришував багато років. Той призначив знеболювальні уколи. Пацієнт робив усе, що приписав лікар, але біль лише посилювався. Тоді чоловіки й посварилися. Із того часу Коцан жодного разу не зайшов до лікарні.
Станіслав Тимошенко мав непростий характер. Для прикладу, першу дружину він полишив із маленькою дитиною й судився з нею через аліменти. Тоді казав, "подаю на суд із принципу". Пропрацювавши терапевтом у селі 33 роки, Тимошенко знав усіх в окрузі. Спілкуючись, за словом у кишеню не ліз. Не виключено, що лікар міг зачепити за живе свого пацієнта й товариша Івана Коцана.
Дружина й троє дітей вбитого лікаря нині хочуть отримати моральне відшкодування за смерть батька й чоловіка. Вони збираються відсудити частину будинку вбивці. Помешкання хоч і переписане на дружину, проте перебуває у спільній власності подружжя.
2 
1
Коментарі
1