— Вою от боли. Не сплю по ночам, представляю, как Алешенька зовет маму, — 42-річна Тетяна Несвідоменко із Сум говорить про племінника 4-річного Олексія Матківського. 20 травня помер від раку крові.

Хлопчика із січня рятували в столичній лікарні Охматдит. 18 травня перевели в реанімацію. Мати 45-річна Олена Несвідоменко була поруч, але її пускали до сина лише двічі на день.

— Сестра просила лишити її з Льошиком. Бачила, що він слабкий. Їй відмовляли, пускали тільки в першій половині дня. Пробула з ним годину, — розповідає Тетяна. — Після обіду хотіла вдруге навідати сина. Лікарка не пустила. Мовляв, Лєна може занес­ти вірус. Виявляється, медики, які їздять в громадському транспорті, становлять меншу загрозу, ніж мати, яка три місяці не відходила від дитини.

Близько 23:00 стан Олексія став критичний.

— Льошик постійно кликав маму. Але Лєну не пускали. Після півночі його не стало, — говорить Тетяна.

Олексій — єдина дитина сумчан Олени Несвідоменко й Івана Матківського. За два місяці до хвороби сина переїхали в столицю.

— Сестра — діабетик, 27 років на інсуліні. Коли дізналася про вагітність, була на сьомому небі від щастя, — продовжує Тетяна. — Після смерті Льоші втратила сенс життя. Не лишаємо її одну, найняли психолога.

На час карантину в реанімації Охматдиту дозволяли бути одному з батьків, який перебував з дитиною в стаціонарі й дотримувався карантинних вимог.

— Уранці 19 травня жінка провідала сина. Казала, що о 16:00 виходила з лікарні. Існувала загроза занесення коронавірусу, їй роз'яснили про ризики, — кажуть в адміністрації Охмат­диту. — Жінка не наполягала, що хоче потрапити в реанімацію. Поставилася до застережень із розумінням. Заборони не було, лише рекомендація.

Міністерство охорони здоров'я дозволяє відвідувати пацієнтів у реанімаціях. Це прописано в наказі від червня 2016 року.

"Закриті реанімації — пережитки Радянського Союзу, з якими досі стикаються близькі пацієнтів. У деяких лікарнях пускають лише на короткий проміжок часу, в деяких — у встановлені години, десь беруть за це хабар. Маємо вкотре нагадати, що відвідувачі будь-якого віку мають право вільно перебувати поруч із пацієнтами у відділеннях інтенсивної терапії 24/7. Частково закритість пов'язана з неготовністю медичного персоналу до змін, частково — з необізнаністю пацієнтів", — пояснила у фейсбуку колишня міністр охорони здоров'я Уляна Супрун, 57 років.

Лікарі не можуть забороняти батькам відвідувати дітей у реанімації, каже голова громадської організації "Горизонталі" Анастасія Леухіна.

— Лікарям зручно зробити все зачиненим, як раніше. Коронавірус — лише прикриття, — говорить Анастасія. — В умовах пандемії у світі дійсно є обмеження щодо доступу в реанімації до дорослих. На дитячі це не поширюється.

У разі відмови батьки мають поскаржитися головному лікареві. Той зобов'язаний відреагувати протягом доби. Якщо ні — відправити копію звернення в Міністерство охорони здоров'я, уповноваженим президента з прав людини та дитини. Якщо черговий лікар не пускає до відділення, маєте право викликати поліцію і скласти протокол.

×