13 грудня Печерський райсуд столиці відібрав у 48-річної Ніни Москаленко половину її житла на пров. Землянському, 14. Будинок поділений на три частини. Однією володіє Юрій Бабенко, інші дві третини належали Ніні Іванівні. Одну успадкувала від матері, другу — від вітчима Івана Михайленка.

Суд ухвалив рішення відібрати успадковану від вітчима частину і віддати її племіннику Івана Михайленка — Сергієві. Той начебто подав відповідний позов два місяці тому.

— Я зараз біжу додому міняти ті вікна, що рейдери повибивали, — 14 грудня Ніна Іванівна виходить зі столичного військового ліцею ім. Івана Богуна, де працює вчителькою української мови. — Суд забрав половину хати вчора. Причому мене на засідання не кликали, все прийняли тишком. Половину мого дому віддали Сергієві Михайленку. Він живе в Росії, сюди не приїжджав навіть на похорон дядька.

На будинок і земельну ділянку Ніни Іванівни з липня претендують представники Юрія Бабенка. Пропонували взамін дім під Києвом. Ніна Іванівна не погодилася — хоче або таку саму хату в столиці, або квартиру. Після того на неї почали тиснути. 25 вересня проти Москаленко порушили кримінальну справу, нібито побила одного із представників Юрія Бабенка, ніч протримали в ізоляторі. Відпустили, коли у неї погіршилося здоров'я. 30 листопада її помешкання розтрощили восьмеро невідомих, виганяли хазяйку. В ніч на 11 грудня розбили вікна, звалили паркан.

— Біди не ходять поодинці. У п'ятницю вранці біля ліцею якісь люди провели проти мене акцію. Кричали, що вбивці не місце у навчальному закладі. Розкидали листівки, — Ніна Іванівна показує аркуш з дрібними друкованими літерами. На ньому написано, що вчителька вбила вітчима заради спадку. — Ну, хіба я заслужила цих слів? Ніколи нічого поганого не зробила. Вітчима не вбивала. Він помер два роки тому. Вночі серед зими вийшов у туалет на вулицю, посковзнувся на льоду та розбив голову. Зранку ми з мамою побачили його мертвим.

Ніна Москаленко не хоче лишати свою хату. Іншого житла не має.

— З кожним днем у мене забирають усе, що маю, — говорить. — Можуть і з роботи звільнити.

По обіді 14 грудня її таки звільняють з ліцею. Чому, директор Данило Романенко не пояснює, на телефонні дзвінки не відповідає.

— Ніну Іванівну незаконно позбавили майна, — каже адвокат Наталія Циганчук.

— Сергій мав право звертатися до суду, тільки якщо були порушені його права. Я запитувала суддю, чи є хоч один документ, що Ніна Іванівна порушила права Сергія Михайленка. Він не спадкоємець, бо протягом перших шести місяців після смерті власника майна не звертався до нотаріальної контори, не заявляв про своє право на спадщину. У законі чітко написано: "Якщо особа не зверталася до нотаріальної комісії в шестимісячний термін, то вона вважається такою, що не прийняла спадщини". Заява, яку він начебто подав до суду, теж невірна. У ній Сергій зазначає, що його дядько помер 7 січня 2012 року, а той помер 23 січня 2010 року. Виходить, він не знає, коли дядько помер, але на його майно претендує. Згідно із законом, особа, яка претендує на майно, має звертатися до нотаріуса особисто. А Сергій фізично не міг цього зробити, бо живе у Росії. Там проти нього порушені дві кримінальні справи. Одна за розповсюдження наркотиків, друга за побиття. Його не випустили б через кордон. Ми зверталися до його дочки, яка живе в Сумській області. Вона не бачила батька кілька років.

Наталія Циганчук оскаржуватиме рішення Печерського райсуду.

— Хоч адвокат позивача і каже, що скаржитися немає сенсу, — додає. — Мовляв, за цим рішенням стоять два міліцейські генерали.

Ніну Москаленко обіцяють захищати члени партії "Свобода".

— Рішення Печерського суду — це виклик не тільки Москаленко, а й політикам, журналістам та кожному жителю України. Саме після таких випадків починаються революції. Ми не здамося, навіть якщо указ про виселення вчительки підпише Янукович, — каже прес-секретар партії Юрій Сиротюк.

×