Немовля померло після щеплення від гепатиту

2 грудня в пологовому будинку міста Лозова Харківської області померла новонароджена дівчинка.

— Мені доцю показали вже мертвою. Я навіть не почув її плачу, записать не встигли, — каже 25-річний Олег Кобеняка. — Коли вона родилася, лікарі казали: вам повезло. Зараз рідко народжуються здорові діти, а ваша така жвавенька, веселенька. 44 сантиметри зросту, вага — 2700.

23-річна Ольга Кобеняка народила доньку 1 грудня.

— Другого дня малу детально оглянули, — розказує. — Сказали: абсолютно здорова. Запропонували зробити прививку від гепатиту. Я погодилася, поставила підпис. Доньці зробили укол і принесли мені в палату годувати. Я тримала її лівою рукою, у правій держала мобілку, говорила з мамою. Тут мала перестала їсти, відпала від грудей і затихла. Я почала кричати, прибігли лікарі, забрали її в реанімацію.

— 2 години нічого з малою не робили! — продовжує Олег. — Я з коридору все бачив.

Лікарі зробили розтин. Причину смерті досі не з'ясували.

— Щеплення не могло спричинити смерть, — упевнена завідувач Лозівського пологового будинку Олена Скубак, 53 роки. — Вакциною цієї ж серії з цього ж флакона ми прищепили ще п'ятьох, і жодних реакцій. Це не анафілактичний шок, бо той розвивається миттєво, а ця дитина померла за 2 години. Аномалій серця не виявили. Розтин робили найкращі обласні спеціалісти і нічого не знайшли. Тепер робимо детальний хімічний аналіз, результат буде відомий за 1,5 місяця. Припускаю, що це синдром раптової смерті — рідкісне явище.

Міліціонери порушили кримінальну справу.

— Поки що нікого не затримали, бо не знаємо причини смерті, — каже начальник слідчого управління обласної міліції Зіновій Галаван.

Дівчинку поховали в могилі її прабаби.

— Нам її віддали, але вона не хрещена. Священик не дозволив ховати на кладовищі в окремій могилі. А зарити за цвинтарем із бомжами ми не хотіли, — говорить Ольга Кобеняка. — Цього літа вмерла Олегова баба, то ми прикопали до неї.

Кобеняки живуть із батьками Ольги. Вона закінчила факультет хореографічного мистецтва Харківської державної академії культури, Олег працює продавцем на ринку. Дитина була їхнім первістком.

— Хотіли доньку, бо я ріс із братом, і Оля — теж, — додає Олег Кобеняка. — Вибирали ім'я. Я хотів Софію, жінка — Вероніку.

×