Залізничний переїзд у селі Білани Білопільського району Сумщини — за 200 м від автобусної зупинки. Колії добре видно в обох напрямках. Перед переїздом стоїть дерев"яний хрест із написом "Спаси и сохрани".
— В усьому винна залізниця і сільський голова Біланів, — каже залізничник на вокзалі в Сумах. Він обстукує молотком колеса поїздів. — Бо там кожні три роки під колесами хтось погибає. Якби поставили шлагбаум — нічого не було б. А так зекономили — і 12 трупів за день.
Удень 7 лютого на переїзді лежать дві гвоздики з чорною стрічкою. Обабіч рейок валяються речі загиблих: задубіла чоловіча дублянка, черевики, підошва жіночого чобота, кілька спортивних шапок, уламки маршрутки. На снігу лежать зошити у плямах крові.
Тіла кількох людей збирали по частинах. Найдовше не могли упізнати подружжя Олександра й Олександри Біловоленків.
— Поїзд тягнув маршрутку і давив. Задню часть закинуло мені в город. Хоч 30 років проробила в реанімації, але туди не пішла дивитися. Там були кишки, голови. Учора женщину ховали без голови. Хіба приятно на таке дивиться? — каже 66-річна Катерина Тешкевич із Біланів.
3 
1
Коментарі