— Всі все знають, а ніхто нічого не робить. Скільки було тих комісій. Прийдуть, наберуть торб і пишуть, що все добре, — каже 55-річна Оксана Бачинська з міста Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Поряд з її хатою 13 років працює м'ясопереробний цех. Роблять ковбасу, коптять курей. Бачинські розповідають про шум змішувачів м'яса та холодильних установок, грюкання візків і сморід.
— Оце все страхіття побудували за день, даже півдня, — проводить до свого двору. Цех заввишки 5 м стоїть впритул до її хати. — В суботу пішла на роботу, нічого не було. Ввечері приходжу — стіни стоять. Потім кришу так накрили, що вся вода нам на хату тече. Всередині все поцвіло, сипеться. Одного дня кусок стелі на голову впав.
Будинок на вул. Укрмергерській Осадчуки купили 1968-го. Зараз хаті 129 років. Тут мешкають три родини — Оксана, її батьки і племінники.
— За Союзу тут була кантора хлібзавода, — згадує 75-річна Любов Осадчук, мати хазяйки. — Як усе розпалося, тут зробили каптільню. Вона не дуже нам мішала. Потом її продали, нові хазяї взялися з розмахом: стройка, ковбасний цех, каптільня.
У прилеглій до стіни кімнаті живе племінник 21-річний Олексій Осадчук.
— Вчора до півдругої ночі гупали, — тре почервонілі очі. — Спати суки не давали. А як включають кутера (замішувач м'яса. — "ГПУ"), то ми всі на табуретках аж підскакуємо, люстра ходором ходить.
Щоб зменшити рівень шуму, Олексій побудував у кімнаті додаткову стіну з боку коптильні. Та це не допомогло.
— Буває, так трясеться, що ми боїмося спати лягати. Щоб уночі не завалилося, — говорить 78-річний Евгеній Осадчук, батько Оксани.
Осадчуки зверталися до влади, міліції, екологів, прокуратури, управлінь ветеринарної медицини, архітектурно-будівельного контролю. Їх підтримали понад 50 сусідів, однак виробництво не зупинили.
— Даже не знаю, як вони там живуть, — каже 81-річна Зінаїда Кукурудза з вул. Укрмергерської. — Живу за сто метрів, а вікна відкрити не можу. Задихаюся від воніщі. Онукові 2 роки, тоже душиться.
На вході до коптильні 2-метрові металеві ворота. Поряд стоїть сторожка охоронця. На дзвінок виходить власниця приміщення 60-річна Марія Падалко.
— Я тут давно нічого не роблю. Все здаю. В орендарів питайте, — відказує і намагається закрити ворота.
— Скільки це все продовжуватиметься? — запитує Оксана Бачинська.
— Наша будівля була перша. Це ви до неї свою хату пристроїли, — Марія Падалко зачиняє хвіртку.
— Ми перевіряли, порушення є, — говорить 54-річна Майя Гурська, директор департаменту економіки міськвиконкому. — Коли ми були, там коптили курей. Спеціалісти ветмедицини зафіксували, що дозволу немає. Щоб провести позапланову перевірку, треба звертатися у Київ. Планова буде в кінці липня.
— Це все пустопорожні балачки, — Оксана Бачинська йде додому. — Через цю каптільню 2005-го ми чуть не згоріли. Вони закрили нам димар, пропала тяга. Через то котел вибухнув. Падалко нам і бандітами угрожала. Каже: "Скоріше ти свою хату на 3 метри подвинеш, ніж я звідси заберуся".
2 
1
Коментарі