— Мама постійно допікала, що я ніде не працюю, тільки дітей рожаю. Жили з нею разом у Борисполі. Якось поставила перед фактом: або платимо їй за утримання, або виписуємося. Погодилась на другий варіант. Мати продала нашу квартиру й купила будинок у Глибокому (село в Бориспільському районі на Київщині. — ГПУ). Два роки тому і його продала. Дала мені 2 тисячі доларів — і живи як хочеш, — говорить 32-річна Валентина Діденко.
Жінка виховує сімох дітей — 15-річних двійнят Владислава й Олександра, 13-річного Володимира, 10-річну Ангеліну, 6-річну Маргариту та двійнят Заріну й Єгора, 4,5 року. Власного житла не мають. Живуть в орендованому будинку в селі Требухів Броварського району на Київщині.
— Знімати важко. Чують, що семеро дітей, і не хочуть брати. Деякий час жили в районній лікарні. Сказали, якщо не знайду житла, то дітей заберуть у соціальний центр, — каже Валентина. — Два тижні тому зняла хату в Требухові. Там три кімнати, веранда. Плачу півтори тисячі в місяць плюс за світло. Подруга допомогла зробити косметичний ремонт. Обіцяли взяти нянечкою у садок після Нового року.
Старших дітей влаштувати у школу не можу. У попередній не здали кілька книжок, бо погубили. Тому їм не підписали обхідного листа. У садку немає місць, щоб прилаштувати молодших.
Односельці Валентини говорять, не здавали їй в оренду житло, бо погано за ним доглядає.
— Валя прийшла до нас торік у березні. Сказала, що не має, де жити. Ми з чоловіком пожаліли її і пустили в хату, яку мали продавати, — розповідає Наталія Литвин із села Глибоке. — Хату занедбали. Скрізь був безлад — стіни небілені, вікна вибиті. Я сама ходила прибирати не раз. Проте годує діток Валя гарно. Завжди наварено, торти їм пече.
Валентина Діденко вийшла заміж у 17 років. Народила чотирьох дітей. Маргарита — від другого шлюбу. Молодших двійнят має від третього чоловіка — жили у цивільному шлюбі. Зараз сама.
— Батько старших чотирьох дітей платить аліменти, але на трьох. Більше грошей не має. Тато Маргарити купує їй одяг і взуття, коли треба. Третій чоловік два роки, як помер. З доходів — отримую виплати за народження наймолодших та 800 гривень аліментів. Усього — 2900 гривень на місяць. Півтори тисячі віддаю за хату. Треба ще заправити газовий балон. На життя майже нічого не лишається. Їжею й одягом помагають небайдужі люди, — говорить Валентина.
— Відколи втратила своє житло, з матір'ю не спілкуємось. Вона заявила, що я для неї померла. Ніколи мені не помагала. Пила й міняла чоловіків, — згадує Валентина. — Зараз мати живе у сторожці на тракторному стані. Має нового співмешканця. Попередній чоловік повісився.
Соціальні служби двічі тимчасово вилучали дітей у Валентини.
— Родина перебуває на обліку як така, що опинилася в скрутних життєвих обставинах. Удома в них завжди був безлад. Діти з вошами. Не вміють чистити зуби, вмиватися. Попередили — якщо мати не реагуватиме на зауваження, постане питання про позбавлення батьківських прав, — кажуть у районній службі у справах дітей та сім'ї.
2 
1
Коментарі