37-річний Леонід — кишеньковий злодій. Живе в райцентрі Умань Черкаської області, має дружину і дитину. На умовах анонімності погодився розповісти деталі своєї роботи.
— Почав шість років тому, — згадує. — Як щас помню: мінімальна зарплата була десь 200 гривень, а військовим давали по 650. Ми цю тєму просікли. Знали, коли в якій частині видають зарплату. Вояки які люди: отримали гроші й зайшли до найближчого генделику. Тут ми підключалися. Підсідали, обкрадали п"яних. Пізніше наших почали впізнавати, били. У маленькому місті таким промислом важко займатися. Восени і взимку їжджу до Києва, улітку — на юга.
Леонід розказує про найпростіші прийоми крадіжок:
— Найпростіше працювати в натовпі, на ринку, у громадському транспорті. Спочатку вибираю клієнта. Ідеально, якщо це селюк, який іде, золота на себе понавішує. Ще пенсіонери, студенти, молоді мамки. Якщо бідно вбрані — працювати нема сенсу. Не ризикуватиму за 20 гривень. Якщо мають золоті прикраси, брендові речі, можна брати. Кілька хвилин спостерігаю, визначаю спосіб. Головне, щоб людина була відкрита і доброзичлива. Бо є така категорія, яких зачепиш — ще й по морді отримаєш. Найпростіший прийом — зайти в транспорт із пакетом попереду себе. У громадському транспорті завжди кілька людей слухають музику в навушниках або читають газету. У час пік їхні кишені акуратно лапаю. На ринку теж увага жертви притуплюється. Якщо 20—30 хвилин поспостерігати — можна визначити, куди ховає гаманець. Вигідне місце для крадіжок — святкові гуляння. Пам"ятаю, на День Києва за вечір розжився на 10 тисяч. Кожен карманник знає психологію. Приміром, увага людини сконцентрована на одній речі. На ринку — покупки, на святі — відпочинок, випивка, на пляжі — море.
Один із найпоширеніших прийомів — штовхнути.
— Так, щоб було боляче, — продовжує Леонід. — Щось значиміше переважає за дрібне. Людина сконцентрована на вдареній нозі й не відчує, що її лапнули. Вигідно прикидатися п"яним. Підходиш начебто щось спитати, вдаєш, ніби лізеш обійматися. Без проблем можна зняти прикраси. Для уловок годиться все, що привертає увагу: зімітувати серцевий напад, прикинутися глухонімим, потерпілим.
На День Києва за вечір розжився на 10 тисяч
Два місяці Леонід працював у Криму.
— Біля автомата з кавою виливаю частину кави на людину. Головне, щоб добре хлюпнуло. Відразу вибачаюся, дістаю серветки, витираю. Клієнт виведений із рівноваги, злиться. У цей час його легко облапати.
Найбільший разовий заробіток Леоніда — 10 тис. грн.
— Сиділи за столиком із мужиком у кафе в Ялті. Мужик простенько одягнутий — старі спортивки, дешева футболка. Я ініціював знайомство. Він про рибалку розказувати став. Я відвернув його увагу, показав, який начебто в мене є спінінг. Поки він головою крутнув — свиснув барсетку. Потім з-за вугла поспостерігав за ним. Цей простенький мужичок у солідний джип сів. У барсетці 10 тисяч було. А одного разу пожалів жертву. У метро обчистив дідугана в медалях. Дід виявив пропажу, заридав на весь вагон. Аж захотілося віддати гаманець, але боявся спалитися. У гаманці 400 гривень було. Потім совість мучила — може, останню пенсію взяв.
Оперуповноважений карного розшуку Придніпровського райвідділу міліції Черкас 40-річний Володимир Візіренко радить, як уберегтися від кишенькових злодіїв:
— ховайте гроші у важкодоступних місцях,
— у натовпі цінні речі притискайте до себе, сумку не закидайте назад і набік,
— звертайте увагу на людей, котрі поруч,
— покупки робіть обережно — розкритий гаманець із великою сумою привертає увагу злодіїв,
— будьте обережні біля банкомата,
— вирушаючи на гулянку, не беріть із собою велику суму грошей. Ідучи на пляж, залиште телефон удома, візьміть 20–50 грн.
Види злодіїв
"Щипачі" — працюють лише руками. Найчастіше в громадському транспорті та місцях масового скупчення людей.
"Писаки" — ріжуть сумки та пакети.
"Хірурги" — дістають гаманці та барсетки за допомогою інструментів — приміром, пінцета.
"Артисти" — відволікають увагу натовпу сварками та різними сценами, доки їх напарники обчищають спостерігачів.
"Санітари" — найчастіше обкрадають п"яних або сильно втомлених. Працюють у барах або громадському транспорті.
"Глухонімі" — розігрують глухонімих. Намагаючись щось пояснити, постійно торкаються жертви, нібито для точнішого пояснення.
"Гопники" — різко виривають річ із рук у людини й тікають.
"Марвіхери" — працюють руками тільки на світських тусовках, концертах. Уважно відслідковують світське життя, просять автографи, вдають фанатів.
3 
1
Коментарі