— Біля площі Шевченка підрізає мене сіра "Шкода А5" без номерів. Виходять двоє, наставляють пістолет Макарова: "Не дьоргайся, пересядь на заднє сидіння". Я пересів, — згадує Володимир Маралов, журналіст інтернет-газети "Дорожній контроль". Увечері 21 грудня на нього напали.
— Вони поїхали, а я дістав свій травмат, вистрелив у плече пасажиру. Друга куля попала у вікно. Водій різко затормозив, професійно забрав у мене пістолет. Вивели мене, почали задавати питання: "Де живе Андрій Дзиндзя (журналіст "Дорожнього контролю". — "ГПУ"), де "Ланос" ("Деу Ланосом" їздить керівник "Дорожнього контролю" Ростислав Шапошніков. — "ГПУ"), де зараз Гончар (журналіст "ДК" Олексій Гончар. — "ГПУ"). Я нічого не сказав. То вистрелили мені в груди, я впав. Коли отямився, побачив, що моя машина горить.
Перехожі викликали міліцію, "швидку", пожежників. Володимира відвезли до Лікарні швидкої медичної допомоги, там витягли гумову кулю. Вона пройшла за 6 см від серця.
— Цілили в серце. Але куля влучила в металевий медальйон і змінила траєкторію, — каже Володимир.
Кілька днів перед цим його допитували в міліції. Вимагали оговорити Андрія Дзиндзю, якого заарештували за протести на столичному майдані Незалежності. На його відмову сказали "очень плохо не сотрудничать со следствием" і відпустили.
Правова інтернет-газета "Дорожній контроль" виходить п'ять років. Журналісти фіксують на відео порушення працівників державної автомобільної інспекції і викладають ролики в інтернет, подають до суду. Через резонанс десятьох інспекторів звільнили за посадові злочини, троє сіли до в'язниці, сотні отримали дисциплінарні стягнення.
— На нас не тиснуть міліціонери, погрожують тітушки. Нас не раз били, викрадали, палили машини. Але стріляти — це занадто, — каже Єгор Воробйов з "Дорожнього контролю".
2 
1
Коментарі