В селі Велика Яблунівка Смілянського району Черкащини уночі 12 січня п'яні чоловіки напали на християнський реабілітаційний центр "Відродження". Побили чотирьох тамтешніх.
— Десь в 11 часов ми почули крики: "Штунди, дурні, виходьте базарить. Ви кончені", — згадує мешканець центру Андрій. — Кажу, немає про що нам говорити. Тут влітають чоловік вісім, матюкаються, збивають нас із ніг і починають бити куди попало.
Андрій із товаришами розбудили інших, викликали міліцію. Тим часом п'яна компанія почала трощити вікна та ламати бетонну огорожу.
— Я прийшов хвилин за 15 після побоїща, — розповідає 57-річний Василь Литовченко, пастор християнської церкви "Світло життя", при якій діє центр. — Кажу хлопцям, дочекаємося міліції, будемо робить усе по закону. А в самого думка, що років 20 тому, як іще жив без Бога, найшов би їх до ранку й вирізав би. Я ж 12 років у колонії пробув. Та й за хлопців довольний. Половина — вчорашні бандюги, а ніхто за ножа не взявся.
Міліціонери приїхали за годину. Василь Литовченко наказав вірянам не лагодити огорожу. Чекає, що поремонтують нападники.
Підходить селянин, котрий живе по сусідству:
— Не знайшли? І не найдуть, бо не хочуть. Це ж сміхота. В центрі села за 100 метрів від бару півтора десятка п'яних хлопців роблять дебош, а міліція не може найти. Анекдот. Узять би ото ружжо та завалить одного-двох. Іначе порядку не наведеш.
Реабілітаційний центр для наркоманів й алкозалежних Василь Литовченко облаштував 2000-го.
Викупив у селі два будинки. В одному живуть жінки, в другому чоловіки. Щодня в молитовному домі проводять богослужіння. Одночасно там мешкають понад 30 осіб. За весь час у закладі побували 365 осіб. Живуть до року.
— Вони нікому, крім мене, не нужні, — запевняє Василь Литовченко. — Я 21 рік був наркоманом. У перші года, як увірував в Бога, давав їм приют удома. Год жінка ночувала в подруг, бо я в квартіру поселив наркоманів. Занімався ними. Хтось уже пропав, а в когось на свадьбі побував, щас бачу з жінками, дітьми.
Коментарі
18