20 липня Шевченківський районний суд Києва розгляне позов 46-річної Гаяне Атаян, доньки відомої української художниці Тетяни Яблонської, проти столичної галереї "Естамп".
Два роки тому галерея надала для виставки в Київському музеї російського мистецтва чотири роботи покійної художниці Тетяни Яблонської, які виявилися підробками. Виставка під назвою "Український живопис 1945–1989 років. З приватних колекцій" відкрилася 10 червня 2004 року.
— Знайомі показали мені каталоги виставки перед тим, як вона мала відкритися. Я миттю зрозуміла, що це підробки, просто розфарбовки! Чоловік на картині "Весілля" в черевиках фасону 2000 року. Мати ніяк не могла їх намалювати у 60-х!
У каталозі були чотири репродукції полотен, підписані прізвищем Яблонської: "Весілля" 1960-х років, "Седнів" 1967 року, "Збір урожаю", "На базар" 1964-го. Гаяне показала їх 88-річній матері, яка тоді ще була жива. Та почала страшенно переживати. Донька художниці зателефонувала в галерею. Проте там її не захотіли слухати: мовляв, запрошені "такі люди", виставку ніхто не відмінятиме. Музей відвідав навіть тодішній президент Леонід Кучма. А патроном був віце-прем"єр з гуманітарних питань Дмитро Табачник.
Гаяне Атаян зібралася розповісти присутнім безпосередньо на виставці, що їм показують підробки.
— Зі словами: "Що ти! Сьогодні свято. Хай люди радіють!" спочатку мене не впускали, а потім не дозволили сказати промову, — згадує жінка.
Організатори виставки порушили "Закон про авторське право і суміжні права", пояснює юрист Катерина Ткаченко. Гаяне Атаян вимагає публічного вибачення від галереї "Естамп".
Музей відвідав навіть тодішній президент Леонід Кучма
Юрист галереї Володимир Любич вважає, що заклад не порушував закону. Мовляв, експертну оцінку картин мають замовляти колекціонери, які їх надають, а не галерея.
— Якщо на роботі написано "Яблонська" — значить, це "Яблонська", — каже директор "Естампу" Ольга Сагайдак. — Перед виставкою картини пройшли через руки багатьох спеціалістів. Наприклад, серед них був ректор Академії образотворчого мистецтва і архітектури Андрій Чебикін. Він і передмову до каталогу писав. У мене не було жодного сумніву в оригінальності полотен.
Тим часом 60-річний Андрій Чебикін стверджує, що не бачив до виставки жодного твору з цієї колекції.
— Я написав передмову до каталогу, але я їх багато пишу, — згадує він. — Щось на зразок: мовляв, я радий, що відбудеться виставка. Уже на виставці я побачив краєвид і подумав: дивна Яблонська. Не могла вона такі відкриті зелені кольори брати. Але ж я не експерт...
Окрім картин Яблонської, на виставці демонстрували роботи Сергія Григор"їва і Володимира Костецького. Їхні діти, Іван Григор"їв і Ольга Костецька, кажуть, що це теж підробки.
— Я можу на сто відсотків відрізнити оригінальну роботу свого батька від підробки, — упевнений 37-річний Іван Григор"їв. — "Тиха завідь" із виставки не має нічого спільного зі стилем Сергія Григор"їва. Вона нагадує Левітана.
Класиків українського мистецтва другої половини ХХ століття почали підробляти з середини 90-х років, розповіла мистецтвознавець Наталія Романова. Тоді ціна на їхні роботи дуже зросла. За даними Романової, близько 30% художніх творів наших митців цього періоду з приватних колекцій — це фальшивки. В Україні не проводять професійну експертизу художніх творів. Міністерство культури досі не виробило її правил.
Тетяна Яблонська померла в червні торік у віці 89 років. Її картини зараз коштують від десяти до сотень тисяч доларів.
2 
1
Коментарі