55-річний Віктор Григоренко з райцентру Оратів Вінницької області через день ночує в лозах за хатою. Боїться, що його битимуть міліціонери. Чоловіка звинувачують у зберіганні коноплі.
— Вітя — мій однокласник, — розповідає біля автовокзалу таксист 55-річний Петро Хоменко. — Безобідне сущіство, Богу душу винен. Ну, не зовсім душевно здоровий. Наївний як дитина. Зі школи йому справку дали, що ходив на уроки. В армію не взяли, жонатий не був. Три года сам живе, відколи мати вмерла. Даже не знаю, чого ті защітніки в пагонах вчепилися. Зробили наркобарона. Так уже зашугали його, що неділю ховався в кущах без їди. Казав, що жував кульбабу й кропиву, спав на землі.
Григоренко живе на околиці селища. Біля хліва пасуться дві худі кози. У вікні стирчить записка: "Пішов в ліс по лікарську рослину".
— Це я трави збираю для лікування. У мене є сушений чебрець, корінь аїра, липа, ромашка, м'ята, — з хати виходить господар у камуфльованому костюмі, чисто поголений.
— 13 квітня, після Великодня, прийшли троє міліціонерів: признайся, де самогон. А в мене нема. Стали ритися в хаті. Не найшли, пішли в обійстя. Зі мною лишився майор Олександр Схаб. Я хтів подзвонити двоюрідній сестрі Галі, але він видер телефона. Через півчаса ті двоє вертаються: "Це бомба, що ми найшли". Показують жмут сіна й кажуть, що це наркотики, — згадує Віктор Сергійович.
Міліціонерів на подвір'ї Григоренка побачив сусід.
— Пішов спитати, що случилося. Їх було троє — один у формі, а двоє в гражданкє. Спитав, хто такі. Сказали не сунути носа. Посадили Вітю в машину й повезли. Я подзвонив Вітіній сестрі Галі, — говорить сусід Олександр Салій, 56 років.
Галина Доценко живе неподалік міліції.
— Зразу прибігла туди. Вийшов Схаб: "Буде одне з двох — або посадимо, або закриємо в дурдом", — згадує Галина Василівна.
У райвідділі Григоренко не визнав, що вирощував канабіс. Його відпустили на підписку про невиїзд.
— Тепер вони почті щодня приїжджають: "Підписуй, дарагой, по-харошему", — продовжує Григоренко. Після чергового візиту він тиждень жив біля ставка.
— Вітя пропав, а його кози мекають, собака плаче. Я підкармлював, — додає сусід Салій. — Найшов його случайно в кущах. Лежить, стогне. Я дав водички й визвав "скору".
— Чоловіка привезли виснаженого, у передінфарктному стані, — кажуть у реанімаційному відділенні райлікарні. — Лікувався два тижні.
— Любого спросіть, всі підтвердять, що це наклеп. Вітя — бідняк, нікого в нього нема, одежу люди дають. Підробляє тим, що сіно косить, город копає. А як коноплі в сіні й найшли, то це просто пояснити. В старіну коноплями лічили вим'я корові. Може, з тих часів і насіялося, — місцева 60-річна Ніна Миколаївна виходить з магазину в центрі селища.
— Через цю оратівську банду в пагонах півтора роки тому мене спаралізувало, — додає 55-річний Павло Созда. Він ходить із ціпком. — Схаб повішав на мене чотири справи, але в суді їх закрили через брак доказів. Але через нєрви мене спаралізувало.
У Оратівській райміліції запевняють, що Віктор Григоренко вигадує.
— Ніхто його не переслідував і не погрожував. Григоренко зберігав канабіс, який ми вилучили. Скільки — не скажу, бо це таємниці слідства. Проти нього відкрили кримінальну справу. Суд буде 3 липня, — каже слідчий 25-річний Юрій Фурман.
4 
1
Коментарі
8