— Мама угасает с каждым днем, терпит жуткие боли. На это невыносимо смотреть. Мы с сестрами по очериди дежурим и днем, и ночью. Не оставляем ее ни на минуту. 83-летний отец иной раз с ума сходит от крика и плача, не выдерживает маминых мук. Без уколов морфина она вообще жить не может, а их не дают, — каже 57-річна Ірина Устінова з Кривого Рогу на Дніпропетровщині.
Її мати 77-річна Лідія Решетило має рак грудей четвертої стадії з метастазами в кістках. Від 2011-го перебуває на обліку в онкодиспансері. Останні три місяці стан хворої погіршився. Лікарі призначили морфін. Його отримують безкоштовно за рецептом. Минулого тижня препарат не видали через відсутність державного фінансування.
— Мама все життя працювала, виховала трьох дітей, а на елементарні знеболювальні не заслужила. Коли вона захворіла, не рахувалися. Купували дорогі ліки, препарати хіміотерапії. Мама почувалася добре. Могла сама у двір вийти, прогулятися, — продовжує Ірина Валентинівна. — У квітні її стан різко погіршився. Почалися страшні болі в кістках. Мама злягла. Лікар призначила два кубики морфіну на добу. Зараз збільшили дозу до чотирьох.
Щоб отримати препарат, маю пройти всі кола пекла. Спочатку їду в один кінець міста, аби здати використані ампули. Лікар звіряє з картою призначень, чи все правильно, і тільки тоді видає новий рецепт. Печатку на ньому ставить медик іншої лікарні, що в протилежному кінці міста. Лише після цього можу їхати в аптеку №11, де видають ліки, — говорить Ірина Устінова. — Минулої п'ятниці мені заявили — немає і не буде через відсутність грошей. Ми ледве пережили вихідні, мамі колола постійно снодійне, бо померла б від болю.
— Донька підняла на ноги півміста. Телефонувала на гарячі лінії МОЗу. Після цього нам видали препарат. Але сказали: "Морфіну більше немає і не буде". Що далі робити — не уявляю.
2 
1
Коментарі
1