— Усією школою оплакуємо Тімоньку. А мама його й сльози не пустила на похороні. Стояла, наче нічого й не сталося. Якби раніше кинулася шукати дитину, то могли б його врятувати. А так мусіли покласти в холодну землю, — каже 59-річний Олександр Ковтун із села Мар'ївка Баштанського району на Миколаївщині. Він працює директором школи, де навчався 14-річний Тимофій Басанський. 19 лютого тіло хлопця знайшли в полі неподалік залізничної станції Грейгове Жовтневого району. Помер від переохолодження. Шукали його три тижні. Заблукав дорогою додому ввечері 3 лютого.
— Його мати Олена розказує, що з сином ходили в ліс по дрова. Як поверталися, хлопець вирішив піти коротшим шляхом. Так і заблукав. Та насправді вона зі співмешканцем Антоном подалися красти. Тимофія того разу взяли з собою. За кілька кілометрів від нашого села — дачні кооперативи. Антон з Оленою там давно промишляють. Ніде не працюють, випивають. У нас по селу теж сталися численні крадіжки. То люди грішать на них, — розповідає секретар сільської ради 49-річна Любов Колесник. — Була заметіль, напустився туман. Хлопчина пішов у легенькій курточці та штанцях. Олена з Антоном додому повернулися близько 22:00. Стали йому дзвонити на мобільний. Та він був поза зоною.
— Мама не признавалася нікому, що дитини дома немає. Басанські в нас на підвищеному контролі. День-два немає в школі — класний керівник та соціальний педагог ідуть дізнаватися причину, — каже Олександр Вікторович. — Був присутній при розмові поліцейських з Оленою. То говорила, що ходили в посадку за дровами, то в ліс, то до річки. Перевіряли кожне місце. Втратили багато часу. Зрештою зізналася, що наступного дня після зникнення син подзвонив їй. Сказав, що заблукав. Говорив, що бачить колію та водонапірну башту. Вона є лише у двох місцях. Якби ж Олена одразу розповіла, це б значно спростило пошуки. Могли врятувати хлопця.
— Прочісували територію вздовж і поперек у радіусі 12 кілометрів. Приїхали чоловік 50 охотників на поміч, — розповідає Олександр Ковтун. — Обійшли всі чотири дачні кооперативи. На одному з них побачили хлопця, схожого на Тимофія. Був у такій же куртці, щупленький, маленький. Трохи заспокоїлися. Подумали — втік, бо додому не хоче вертатися. Та поліція не припиняла пошуки. На 16-й день його знайшли мертвим біля залізничної станції Грейгово. Майже за 6 кілометрів від нашого села. Лежав на спині. У кармані куртки — розряджений мобільний. Сірників чи запальнички не мав. Розвести вогнище та погрітися не міг.
Встановили, що Тимофій Басанський замерз 4 лютого.
— Мовчати про зникнення Тіми тітці наказав її співмешканець. Не хотів, щоб хтось дізнався, куди вони ходили тим вечором, — каже племінниця 19-річна Олена Басанська. — Тітка Олена опасалася Антона, бо часто ходила побита.
У 36-річної Олени Басанської залишилися четверо дітей — 15-річна Карина, 7-річний Ростислав, 3-річна Тіна. Старший 17-річний Владислав — інвалід. У 8 років його збила машина. Отримав травму голови. Торік заступався за матір і вдарив її співмешканця ножем. Засудили умовно.
Із 39-річним Антоном Мирченком Олена прожила 4 роки у цивільному шлюбі. Зараз чоловік під цілодобовим домашнім арештом. Підозрюють у серії крадіжок.
— Антон прибився до Лєни, як вийшов із тюрьми. Сидів за вбивство, — каже Любов Анатоліївна. — Олена й до нього випивала, міняла чоловіків. Та все ж тримала телицю, курей. Як зійшлася з Антоном, все стало непотрібне.
Тимофій Басанський навчався у дев'ятому класі.
— Планував вступати в училище. Якось зізнався: хочу поскоріше закінчити школу, щоб піти зі свого дому й побачити нормальне життя. Мріяв стати автомеханіком, — говорить Олександр Ковтун.
2 
1
Коментарі