Наприкінці жовтня у став-охолоджувач Хмельницької атомної електростанції випустять 300 тис. особин зарибку білого й чорного амура, коропа й товстолоба. Рибу збирають із розплідників, де її відгодовували влітку. Риба у ставах-охолоджувачах — не лише сировина для їдалень, а й частина технологічного процесу.
Хмельницька атомна електростанція — стратегічний об'єкт енергосистем країни. Для її роботи потрібна чиста холодна вода, яку беруть зі ставу-охолоджувача площею 22,4 кв. км.
—?Але стави засмічують водорості, бувало, із решіток блочно-насосної установки вивозили їх вантажівками, — каже 59-річний Микола Панащенко, директор Хмельницької атомної станції. — Тому ще проектом 1979 року було передбачено заселити водойми рибою, яка поїдає водорості.
—?То ще не найбільша проблема, — додає 42-річний Олександр Левицький, начальник відділу охорони навколишнього середовища ХАЕС. — Велику загрозу роботі станції становить мушля дрейссена, яка перебралася сюди з Азовського моря і прилеглих до нього річок.
Тепла вода температурою 26?27 градусів оптимальна для мушлі дрейссена. А температура ставу біля електростанції навіть узимку близько 5–8 градусів, а на виході з теплообмінної системи — 16?18. Вода повинна постійно омивати третій контур енергоблоку, збираючи зайве тепло. Із реактором вода не стикається і залишається такою ж, як і на вході.
За словами Левицького, стан води постійно контролюють за 30 параметрами. Її якість у водосховищі атомної станції набагато вища, ніж у всіх сусідніх озерах і в річці Горинь. Водосховище охороняють, тут постійно зимують птахи, живуть бобри, є багато дикої риби. Збереження дикої природи в зоні спостереження ХАЕС стало підставою для прийняття 2 серпня 2013 р. Указу Президента України про створення Національного природного парку "Мале Полісся".
—?Ці комфортні умови ідеальні для мушлі дрейссена, — каже 52-річний Віктор Кушнерук, заступник начальника гідротехнічного цеху ХАЕС. — 2005-го її щільність у каналі становила до 30 кілограмів на квадратний метр. Під час чищення каналу діставали по 1,5 тисячі тонн.
Мушля дрейссена заселила технологічне обладнання ХАЕС. У результаті цього 2005 року енергоблоку довелося знизити потужність, бо до системи охолодження реактора не надходила необхідна кількість води. Атомники чистили зарості екскаватором-драглайном і помпою, однак цього було недостатньо. Вчені з Інституту гідробіології НАН України порадили застосувати біологічний метод очистки — заселити водойму чорним амуром, який харчується мушлями. В Україні такий не водиться, його спеціально виростили у водосховищі Ладижинської гідроелектростанції на Вінниччині.
Хмельницькі рибалки кажуть, зловити амура на вудку — рідкісна удача. Це розумна й обережна риба. У сітки не йде, оскільки тримається певної території й водоймою не гуляє. Промисловий вилов на ставі-охолоджувачі заборонений, сітками ловлять хіба що працівники рибгоспу для штучної інкубації. А індивідуальний рибацький рекорд належить голові Клубу рибалок-любителів ХАЕС Сергієві Оніщуку. Він зловив 25-кілограмового амура, що коштувало йому вивихнутої руки і пошкоджених сухожиль.
Головне завдання чорного амура — виїдати мушлі дрейссена. Рибі це дозволяють глоткові зуби. Із моменту випуску амура у став-охолоджувач кількість небезпечного молюска різко знизилася. Екологи прогнозують, що сплесків його розмноження, як вісім років тому, вже не буде.
Приємним доповненням є видовище, яке спостерігають щороку працівники та гості станції. Підкоряючись своїм природним інстинктам, чорний амур іде на нерест проти потоку води, що виходить від станції. Величезні рибини одна за одною високо вистрибують з води і падають назад. На думку директора станції, телеканал "Дискавері" може позаздрити українським атомникам, а також студентам і школярам із Хмельницької, Рівненської та Львівської областей, які регулярно бувають на екскурсіях у Нетішині.
"Рибний" досвід успішно застосовують і на інших вітчизняних атомних електростанціях. Для вирішення подібних проблем чорний амур із Нетішина передали колегам в Енергодар. Тепер риба трудиться і для Запорізької АЕС. А в Каховському водосховищі з'явилася резервна популяція амура — на випадок, якщо щось станеться зі спільнотою cтаву біля ХАЕС.
— 26 років експлуатації Хмельницької атомної електростанції дали можливість зберегти навколишнє середовище в тому стані, який був до моменту її будівництва. Зокрема, це стосується й гамма-фону. Яскравим підтвердженням тому служать дикі тварини і птахи, які почуваються у нас вільно й захищено. Минулої зими на ставку залишалися зимувати лебеді, і наші пожежники допомагали їм у сильні морози перебратися з замерзаючої ополонки на велику воду, — каже Микола Панащенко.
3 
1
Коментарі
3