— Як донька в труні лежала, живого місця не було. Ні волосся, ні зубів, усе тіло чорне, — плаче полтавка 59-річна Галина Святиня. 14 січня у селі Гоголеве Шишацького району Полтавщини вона поховала доньку 26-річну Олену Святиню. 11 січня її забив до смерті співмешканець 30-річний Сергій Іванов.
— Того дня все побачила сусідка, — продовжує Галина Миколаївна. — Зайшла у двір, а на снігу кров. Лєна в хаті лежала напівгола, ледь говорила. Подзвонила мені: "Мама, приїдь забери, бо він мене вб'є". Голос уже хрипів. Казала, що не дождеться. З Полтави приїхала після обіду, відвезла її в лікарню. В реанімації прожила ще півтори години.
Олена співмешкала із Сергієм з літа 2012-го. Жила у його хаті в Гоголевому. Від першого чоловіка мала сина 5-річного Андрія.
— Сергій ревнивий страшне. Нікуди не пускав. Лєна постійно дома сиділа, за двір не виходила. Навіть до мене не можна було, настоящий тіран. Як задержиться на кілька хвилин, після того побита ходить. З хати по 15-17 днів не виходила, синяки носила, — згадує Галина Святиня. — Вмовляла кинути його. А Лєна одне: "Мама, я ще подивлюся". Терпіла. На Новий рік жалілася старшій сестрі, що жизні немає, хотіла повіситися. Перед убивством збиралася їхати її забирати, але не вспіла. Того дня Сергій заліз у її мобілку. Побачив виклик. Лєна дзвонила своєму колишньому, просила, щоб він її забрав. Сергій розізлився.
Сусіди часто чули, як Сергій лаявся з Оленою.
— Сергій судимий. Пару років назад так побив мєсного хлопця, що тому інвалідность дали, — каже Ольга Самойлова, секретар сільської ради Гоголевого. — Сергій як гляне, очі злі — дурно робиться. Пив не просихаючи, по селу шатався. Лєну ні разу п'яною не бачила. Оце за свідоцтвом про смерть заходила в сільраду Лєнина мама. І якраз Сергієва прийшла. То замість покаятися, почала кричати, що син не винен, треба було Лєну вчасно забрати.
2 
1
Коментарі