— Татар налетіло з десяток. Кричали: мы вас предупреждали? І почали лупцювати бітами. Костя впав. Дімку так гепнули, що сознаніє потіряв. Хто саме вдарив, так і не поняли, бо темно було. Одні бороди бачили, — згадує 23-річний Віктор Іванов із села Нова Гребля Калинівського району на Вінниччині.
Дмитро Лабунець, 23 роки, із сусіднього села Дружне 1 березня з товаришами був на дискотеці в Новій Греблі. Після того святкували народження доньки товариша. На капоті машини пили пиво із сухариками.
Неподалік у гуртожитку колишнього училища живуть переселені з Криму — 170 чоловіків, жінок і дітей розмістили там у травні торік.
— Після другої ночі бусом приїхали татари. В одного був автомат. Сказали, що їм мішає музика під вікнами. Хоча грало з машини не голосно. Коли поклали Діму, ми злякалися. Вони з багажника все змели і сказали, щоб через 2 минути нас не було, — додає Віктор.
Лабунця з переломом потиличної кістки відвезли в лікарню.
— У нього крововилив під оболонку кори головного мозку. Удар був такий, що розірвалися судини. Йому краще, але стан важкий. Не відчуває запахів та смаку, болить голова і хилить на сон. Відновитися зможе за рік, — пояснює завідувач неврологічного відділення райлікарні Віталій Поліщук.
Дмитро не встає. За ним доглядають батьки.
— Бриємо його, перевдягаємо, годуємо. Всю свою живність здаємо, щоб вилічити дитину. Мати з ума сходе, — говорить батько Дмитра 52-річний Борис Лабунець. — Тих нападників судити не хочу, тюрма ще нікого не виправила. Але мою дитину вони мусять поставити на ноги. Бачився з їхнім головним. Пообіщав усе порішати.
Правоохоронці розслідують причини конфлікту.
— Наши ребята вышли и сказали: расходитесь по домам. Мы не потерпим ругани и громкую музыку под окнами. До десяти вечера — пожалуйста. Мы их не били. Наша религия запрещает бить животного, не то что человека. Нас хотят сделать крайними. Может, между собою подрались. Они же на ногах еле держались, — каже 41-річний Еміль Мамутов, координатор кримсько-татарської громади в Новій Греблі. — Мы никого не будем лечить. Пусть милиция разбирается.
Хочуть обгородити територію гуртожитку. Щоночі патрулюють. Місцевим не дозволяють проходити повз.
— Вже двох хлопців побили тільки через те, що захотіли скоротити шлях і пішли навпростець. Цього ніхто не терпітиме. Ми ж їх прихистили, ремонт зробили, вікна поставили. А їхні діти хваляться у школі, що вміють автомати розбирати, — додає Борис Лабунець.
13 березня на сільських зборах обговорюватимуть проблеми співжиття з переселенцями.
3 
1
Коментарі