Із Запорізького слідчого ізолятора втік 32-річний Дмитро Пономаренко 18 грудня. Його арештували у вересні за крадіжку. На волю вийшов замість свого співкамерника, якого відпустили під заставу.
Втеча була спланована заздалегідь. Пономаренка чекали на вулиці двоє спільників на автомобілі.
— Він назвав контролерам ім'я і прізвище людини, яку повинні були випустити. Зовні співкамерники схожі, майже одного віку. А в особовій справі нечіткі фотографії, — каже Юрій Маслак із Міністерства юстиції. — Коли працівники слідчого ізолятора зрозуміли, що сталося, за втікачем влаштували погоню.
Спільників Пономаренка затримали наступного дня. Його розшукують.
— Триває службова перевірка. Якщо правоохоронці були в змові зі втікачем, їм загрожує кримінальна відповідальність. За службову халатність — дисциплінарне стягнення, — говорить Маслак.
— Таку втечу можна спланувати за півгодини. Навряд до цього причетні працівники ізолятора. Скоріше, змова була лише між утікачем і співкамерником, який мав вийти, — вважає 43-річний Сергій Старенький, колишній керівник Державної пенітенціарної служби України. — З боку працівників СІЗО — це службове недбальство керівника та його підлеглих. Порушення режимної роботи. За інструкцією, конвойний, який виводить арештанта, має перевірити всі його дані за камерною анкетою. Далі — перевірка у спецвідділі за особовою справою. Людині ставлять різні питання. Приміром: де живе дружина, скільки їй років. Підставний легко заплутається. Начальник, який підписує довідку про звільнення, ще раз перевіряє дані. Наостанок черговий, який виводить на свободу, теж зобов'язаний опитати й подивитися на обличчя.
2 
1
Коментарі