Увечері 28 серпня в реанімації Вінницької обласної дитячої лікарні помер 10-річний Дмитро Дмитрієв. За чотири дні то того, близько 22.00 він випав із балкона восьмого поверху. Кажуть, хотів сфотографувати зоряне небо й не втримався.
— Лікарі давали надію, що Дімка виживе. Казали, якщо продержиться першу добу, то буде нормально. Із сусідами збирали гроші на лікування. Не хотіли його матір турбувати, тому зв'язалися з бабусею. А вона каже: немає більше його, — плаче 30-річна Марина Мельник. Мешкає у сусідньому під'їзді на вул. Стахурського, 14 у Вінниці.
Біля будинку на лавочці сидять п'ятеро пенсіонерів.
— Упав із 26-метрової висоти, — підраховує сивий худорлявий чоловік в окулярах. — Я, коли виходив покурити на балкон, подумав, що "скору" визвали до п'яниці. У нас тут є один комедіант. Постійно міліція приїжджає. А тут таке страшне.
Із першого під'їзду, де мешкають Дмитрієви, виходить 9-річний Олексій Іванов. До нього приєднуються на рік старші Олександр Сахно та Данило Білостенко.
— Якраз ішов додому, дідусь кликав. Чую — два удари об землю. Подумав, чиєсь більйо впало. А тут у дворі кричать, що хлопець упав із восьмого етажа. Казали, він зачепився за проволоку з іншого балкона. Тіпа сальто зробив. І впав на голову, — розповідає Олександр.
— Нє! Не на голову, а на ноги, бо обидві поламав, — заперечує Олексій. — Може, він подумав, що у нього є багато жизнів, як у комп'ютерних іграх? У нього на компі безконєчно тих ігор. Жаль Дімку. Хоть я з ним не самий лучший друг, та він нормальний хлопець.
— Та він класний пацан, — додає Сашко. — Постоянно всіх захищав, якщо хтось чіплявся. Казав, що не треба лізти. І дєвочек, і мальчиків захищав.
Стежкою до будинку йде жінка, на вигляд років 65, у великих окулярах.
— Віра, його мати, розповідала, що син дивився телевізор. І вдруг вибіг на балкон, — каже. — Вона сиділа в кімнаті за комп'ютером. Повертає голову, а з того боку балкона тільки рука Дімкина блиснула. Це не може бути самогубство, як хтось ляпнув. Віра каже, вони не сварилися. Діма з моїм старшим онуком дружив. Мій, то трохи балується. А Діма — спокійний. Шість років тому Віриного чоловіка, Сашу, вбили. Троє, здається, боксерів, забили його до смерті біля кінотеатру "Мир", недалеко від нашого дому. Вона після того ні з ким не сходилася. Жила заради сина. Торік їздили відпочивати чи то в Турцію, чи в Єгипет.
На похорон у вівторок об 11.00 у дворі будинку зібралося з півтисячі людей. Прийшли однокласники, вчителі зі школи №25, мешканці з навколишніх дворів.
Священик відспівував Дмитра у квартирі. Поховали на вінницькому кладовищі "Підлісний". Похорон був тихий. Усі мовчали. Діти бачили, що дорослі цілують померлого, а самі не знали, як поводитися. Підходили і клали квіти в труну.
У червні-серпні у Вінниці з балконів випали ще четверо людей. 31-річний чоловік загинув. Був під дією алкоголю.
1 
1
Коментарі