На митному терміналі на вул. Польова, 6, в Івано-Франківську, із 8 листопада простоює без оформлення фура-рефрижератор із партією лососевої ікри камчатського виробництва. Вона прибула за адресою франківської фірми "Камчадал-Плюс". Тут ікра, вироблена рибзаводом "Орландо" в російському місті Петропавловськ-Камчатський, за дорогою технологією ГОСТ-18173 — зі свіжовиловленої риби-сирця. Українські підприємства такої ікри не виготовляють, тому що лосось в Україні не водиться. А виробляють ікру в Україні тільки за технічними умовами підприємств — із замороженої сировини. Камчатську "гостівську" ікру від "Орландо" ми планували продати до Нового року. Товар хорошої якості — свідчать уже проведені аналізи. Але працівники Служби безпеки області незаконними діями вже понад місяць перешкоджають розмитненню цього вантажу, вимагають повторно взяти проби. Чому? На замовлення!
Ця історія почалася в кризовий 2008-й, коли в жовтні курс долара стрибнув із 5 грн до 8. Щоб віддати валютні позики і відсотки за ними, київській фірмі "Камчадал" довелося продати свою торгову марку. Покупцем став конкурент — група компаній "Геліос". На її власника Олександра Вітька в липні 2009-го переоформили свідоцтво про власність торгової марки "Камчадал".
Фірма "Камчадал" виробляла ікру своєї марки виключно на Камчатці, на власному заводі "Орландо". Ми поставляли товар до Польщі та Ізраїлю, мали єврономер заводу "Орландо" — 23L, а на українському ринку присутні з 1992-го — року реєстрації підприємства "Камчадал". Після продажу марки "Камчадал" ми зареєстрували фірму "Камчатська Губернія" і розкрутили нову торгову марку — "ГубернаторЪ Камчатки". Ікру марки "Камчадал" ми продовжували виробляти ще кілька років, доки "Геліос" розміщувала на нашому камчатському заводі "Орландо" свої замовлення. Тоді виходило так, що ми виготовляли на "Орландо" і відправляли з Камчатки в Україну й ікру марки "Камчадал" для "Геліос", і марки "ГубернаторЪ Камчатки" для своєї реалізації, й інших власних торгових марок — за замовленням торгових мереж України. Усього в сезон 2009 року завод "Орландо" виробив для українського ринку понад 15% всієї ввезеної ікри. Звичайно, конкуренту "Геліос" це не сподобалося. Вони запропонували викупити в нас 51% власності заводу "Орландо". Ми відповіли: або купуєте 49%, а право рішень залишається за нами, або платите за весь завод "Орландо", а ми відкриємо новий, власний. Жодний із цих варіантів "Геліос" не влаштовував. Компанія хотіла повністю контролювати нас, щоб стати монополістами на ринку ікри, на якому займала тоді близько 40%. Щоб перешкодити нашому незалежному розвитку, "Геліос" скасував своє замовлення на виробництво ікри "Камчадал" на нашому заводі "Орландо". Питання, де виготовляти ікру марки "Камчадал" 2010 року, фірма "Геліос" вирішила просто — підробляти банку під камчатського виробника "Орландо" і фасувати в неї ікру, виготовлену на материку, набагато гіршої якості. А реалізували її в Україні — як вироблену на Камчатці, начебто на заводі "Орландо". Цей чистий контрафакт своєю якістю ганьбив вказаного на підробці виробника. І ми через юридичну фірму в Україні довели причетність "Геліоса" до виробництва фальсифікату. Офіційні листи про цю ситуацію направили в Державну ветеринарну і фітосанітарну службу, інші служби і торгові мережі в Україні.
"Геліос" завірив, що припинить виготовляти підробки, і компенсував нам моральний збиток. Після цього ми припинили офіційне переслідування фальсифікаторів.
Однак історія не закінчилася. "Геліос" продовжив виробництво ікри марки "Камчадал" на своєму заводі під Києвом, у районі Тарасівки — там же, де вони фасують бутильовану воду "Небесна криниця". Проте тепер у банках з ікрою була вже не камчатська "гостівська" продукція, а вироблена за технічними умовами і значно гіршої якості.
Після "відходу" "Геліоса" з ГОСТу наша продукція почала розходитися швидше. Хай "гостівська" ікра "ГубернаторЪ Камчатки" і коштувала дорожче, але вона була вироблена дійсно на Камчатці та за кращою технологією — ГОСТ-18173. Окрім нас, ікру такого стандарту майже ніхто не поставляв. Не дивно, що "Геліосу" і це не припало до смаку. Тепер вони поставили ціль— добитися заборони на ввезення до України всієї продукції заводу "Орландо". Цей план вирішили здійснити за допомогою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України й управління СБУ в Івано-Франківській області. Підставу для атаки на ікру заводу "Орландо" фірма "Геліос" сфабрикувала: 29 червня 2011-го подала на аналізи неякісні зразки ікри нібито виробництва заводу "Орландо". Дата засолу цієї партії була 1 серпня 2010-го, тобто залишався всього місяць до закінчення терміну її придатності. Причому при ввезенні аналізи були хороші. Отримавши 4 липня 2011-го сумнівні невідповідні аналізи, "Геліос" не повідомив виробника і не запросив на повторний відбір проб представників заводу "Орландо". Такою є процедура у випадках псування продуктів і відбору їх на аналізи, адже банки з ікрою треба ідентифікувати — чи не фальсифікат це знову. Та й умови зберігання перевірити — адже протягом цілого року ікра могла зберігатися як завгодно, тим паче, що експортером даної партії "Орландо" не був. Ні, "Геліос" не повідомляє виробника — результат сумнівних досліджень одразу потрапляє на верх ветеринарної служби України. А звідти, на основі єдиного неперевіреного результату, вже слідує лист №15-3-1-16/8816 зі скаргою на якість ікри від заводу "Орландо" до Росії, керівникові Федеральної служби з ветеринарного і фітосанітарного нагляду Сергію Данкверту.
Ніхто не спромігся перевірити достовірність банок — чи це не фальсифікат? Ніхто не стежив за умовами зберігання ікри впродовж майже року. Не врахували, що при ввезенні й розмитненні даної партії ікри восени 2010-го в Україну аналізи були хороші і при реалізації скарг не було! Урешті, у процесі реалізації за зберігання відповідає реалізатор. А у випадках, коли його не влаштовує якість, то він звертається з претензіями до імпортера та виробника — усі дані є на упаковці. І ніколи ніхто не біжить до відділу ветеринарної служби країни і не просить таємно відправити листа керівництву іншої країни, щоб розбиратися з одним сфабрикованим аналізом. Упевнений: без корупції або адмінресурсу тут не обійшлося.
Більше того — лист від ветеринарної служби України в Россільгоспнагляд містить погрозу: якщо повторний аналіз ввезеної ікри із заводу "Орландо" буде поганим, накладуть заборону на ввезення повністю всієї продукції цього виробника до України.
Ось вам і відповідь. Цього повторного поганого аналізу і добивається СБУ в Івано-Франківську. Це їм потрібно, щоб повністю заборонити "Орландо", усе як на замовлення. І ніхто не зважає на те, що аналізи на партію, яка вже місяць перебуває на митному терміналі в Івано-Франківську, вже зроблені. І вони засвідчують: ікра — хорошої якості, відповідає вимогам чинного українського законодавства. Замовлення є замовлення! А те, що СБУ працює на бюджетні гроші — не так уже і важливо! Правда?
7 
1
Коментарі
6