Четверо людей потонули на Дніпрі

29 березня в Кременчуці на Полтавщині поховали друзів — 24-річного Сергія Плахтирю, 25-річного Данила ­Чемериса та Дмитра Липку, 26 ­років.

24 березня вони з подругами — 17 і 18 років, відпочивали на острові Шаламай на Дніпрі. До нього попливли моторним човном. На зворотньому шляху перекинулися, до берега залишалося 50 м.

Вибратися змогла ­тільки 17-річна дівчина. На ­березі неподалік садового товариства "Металург" її знайшов рибалка й одразу викликав рятувальників і поліцію. Вони приїхали за кілька хвилин. На воді був лише перекинутий човен "Кострома-3". Пошуками зниклих людей зайнялися міські й приватні водолази, водна поліція. За кілька днів тіла чоловіків знайшли. Їхню подругу 18-річну Карину шукають досі.

— Дівчина, яка ­врятувалася, розповіла, що дорогою назад вона сиділа в телефоні. Як опинились у воді — не зрозуміла, — говорить 32-річна Анна Васенко з Кременчуцького відділу поліції. — Вода була холодна. Хлопці хотіли перевернути човен і ним дістатися берега. Дів­чина була в легкому одязі. Попливла сама. Не пам'ятає, як вибралася. У перший день пошуків взяли її на поліцейський катер. Але вона від шоку мало пам'ятала, де сталася трагедія. Вказала лише приблизне місце.

Того дня вода у Дніпрі була +2°C. Врятуватися за такої температури складно. Людський організм може витримати до 10 хв., за словами рятувальників.

Першим знайшли Данила Чемериса 26 березня. Його помітив працівник човнової станції в районі Демурівки. Тіло витягли із глибини 2,5 м.

Данило любив рибалити. Проте майже не вмів плавати, за словами друзів. Припускають, що товариші намагалися його тягти на собі чи закинути на човен, щоб потім штовхати. Він натомість тримав їхні сумки. Тіла Сергія та Дмитра знайшли наступного дня.

— Только недавно от сердечного приступа умер отец Сережи. Он раньше возглавлял лодочную станцию, после его смерти руководство перешло к Сергею. Он также работал в магазине "Адмирал" и тянул все хозяйство на себе, — розповідає подруга, 21-річна Валерія Третяк. — Діма працював дільничим у міській поліції. Добрі та хоробрі хлопці. Довели це вкотре, коли не залишили Даню, який не вмів плавати. Всі були разом до кінця.

— Сергія змалку знав. Добряк, вливався у будь-яку компанію, комунікабельний. Усмішка ніколи з обличчя не сходила. Його енер­джайзером усі називали, — каже про загиблого друга Артем Харченко з Полтави.

У пошуковій операції також брали участь рідні та знайомі потерпілих.

— Там невозможно было находиться. Тело Сергея было искареженное, руки скрюченные, все в синей краске. Видно, за лодку цеп­лялся. В карманах был мобильный и кошелек с деньгами, — розповідає очевидиця Оксана. — Родичі страшно кричали. Мороз по шкірі йшов. Коли дістали Дмитра, його матір намагалася обняти. Мовляв, сину холодно, його треба зігріти.

Зникла Карина була студенткою місцевого політехнічного коледжу. Навчалася на одному факультеті з дівчиною, яка врятувалася.

— Діма — наш колега. Завжди відповідальний і надійний. Його батько з братом були з нами від перших днів пошуків. Сподівалися на диво, — додає Анна Васенко. — Усіх загиб­лих знайшли близько від берега. Там дачі поряд. Крики про допомогу могли й почути.

Чоловіки померли внаслідок судом м'язів, за попередніми висновками. Попрощатися з ними до церкви прийшли сотні містян.

Трагедію на воді розслідує поліція.

×