— Ґвалт і крик стоїть у дворі від сьомої ранку і до десятої вечора. Діти плачуть від побоїв, ховаються. Кричать, що їм страшно. Того не можна слухати, — 54-річна Олена з Кривого Рогу на Дніпропетровщині розповідає про сусідку 45-річну Ларису Копійко.
У неї соціальні служби 24 липня забрали синів 3-річного Артема та Богдана, 7 років. Про нібито знущання над дітьми повідомили сусіди.
— Вона била їх складеним удвоє шлангом. Кидала об поріг головою. А молодшого Артемка взагалі, за шкірку — і в собачу будку. Могла побити й закрити їх у баньці. Діти там від переляку кричали й впісювалися, — продовжує Олена. — Я раз побачила це. Пригрозила, що в соцслужбу звернулася. Вона на колінах за мною повзла. Просилася, казала, що то останній раз. Може, і є якісь материнські чувства в неї. Але вона дуже зла до дітей. А останнім часом і їсти їм перестала варити. Коли просили — кричала: "Відчепіться, ви позавчора їли". Малий навіть до сусідки ходив, питав, чи нема чого поїсти.
Лариса родом із села Кам'яний Брід Лисянського району на Черкащині. Приїхала до Кривого Рогу торік у серпні із синами й цивільним чоловіком Олегом. Він молодший на 16 років. Звідси родом. Перевезла з собою і матір.
Купили хату за 126 тис. грн у приватному секторі Металургійного району міста, що місцеві називають селищем Ілліча.
— Як тільки приїхали, наче все добре в них було. Хатинку взяли в гарному стані. Попередня господиня в порядку її тримала, викрашено, вибілено. Газ підведений. У хаті три кімнати, у літній кухні ще дві, жити теж можна. Там і вода є, — каже сусідка. — Лариса ніде не робила, господарку не тримала. Лише на дачі в свекрухи Наталії працювала, як рабиня. А та їй продукти давала і навіть їжу готову в каструльках носила.
А навесні Олєжка її покинув. Із того й почався кошмар для дітей. Ми не раз Ларисиній свекрусі казали, що вона ж їх повбиває. Та знала про все і навіть фото Богданчика показувала, де фіолетове вухо й півголови. Але, мовляв, уплинути не може. Що, крім дітей, і мамі старенькій дістається. Старшого онука, казала, відправить в інтернат, молодшого в садок. А зараз, як усе відкрилося, віднєкується. Мені дістається і від Наталії, і від її подруг. Мовляв, нащо шум підняли.
— Соцслужби і поліція теж ніяк не реагують. Старший хлопчик зізнався, що мама шлангом лупила, — говорить Олена. — А вони стоять на тому, що з дітьми все добре. Ось кілька днів тому бачила, Лариса йшла вже смерком із мамою, п'яні, одна одну підпирали. Тому вертати дітей там нема кому.
Лариса зловживала алкоголем, має психічну хворобу. Її цивільний чоловік мав судимості за наркотики, кажуть колишні односельці з Черкащини.
— У нього дві чи три ходки на зону за наркоту. Притон у хаті був. І люди збунтувалися вже, — розповідає 22-річний Петро з Кам'яного Броду, прізвища не вказує. — То вони швидко спродали паї, хату і втекли, бо їх би звідси вивели під руки.
17 липня Лариса побила молодшого сина на очах у сусідів, стверджують вони. На зауваження не реагувала. А тоді повела Артема з розбитою головою до свекрухи.
— Почула, дитина кричить: "Мамочка, не надо", аж серце затрусилося. Ми туди з сусідами — гамселить малого. Стала знімать на телефон, іду за нею. Питаю: "Куди ведете? В дитини кров юшить". То вона як накрила мене матом і сумкою давай лупить, — говорить 32-річна Ірина Уманська. — Тут свекруха її приєдналася. Каже, не чіпайте, вона хвора людина. А сама ззаду на мене накинулася, і теж битися. Її поки відтягли, я вся була поцарапана. Ми викликали дитині "швидку". Лариса казала, що то пес Кутик цапонув. Але рана не рвана була. А така, як то чи сапою тюкали, чи гострою пряжкою від ременя. Розсічено в чотирьох місцях.
Після цього випадку дітей за бажанням матері вилучили й направили до соціально-реабілітаційного центру. Там кажуть, що діти доглянуті, але педагогічно занедбані. Що їх били, заперечують і в службі в справах дітей.
— Слідів фізичного насилля на дітях не виявили. У молодшого були укуси собаки на потилиці та в районі ребер. Мати каже, її при тому не було. Зі слів баби, малий біг, перечепився, впав і собака його цапнув. І все, жодних синців чи гематом, — говорить керівник служби у Металургійній районній раді Кривого Рогу Роман Кость, 45 років. — Коли вилучали дітей — у хаті більш-менш чисто, була їжа. Проте не все влаштовано. Мати за власним бажанням віддала дітей. За цей час купила постіль, бо спали лише на матрацах, дорожки застелила. І на роботу їй допомогли влаштуватися — буде працювати прибиральницею в колонії №80. Хай хоч така робота. Бо за спиною в неї тільки школа. Старшого хлопчика в школу оформляє, молодшого в садок. Дітки хороші. З ними спілкувалися педагоги й психологи, відставання в розвитку немає.
Ларису просто хочуть вижити сусіди. Тому кілька родин проти неї повстали. Решта відгукуються позитивно, кажуть, приємна жінка та хороша мати.
Півроку родина залишатиметься під супроводом соціальних служб.
2 
1
Коментарі