— Мій син був уже мертвий, коли той звір стрибав по його голові. Залазив на кришу машини і зіскакував на Андрія. А потім хотів переїхати. Але збіглися люди й не дали. На тілі не було живого місця. Відірвані вуха та ніс, переламані всі кісточки, відбиті й перемолочені внутрішні органи. За що так познущалися з дитини? — плаче 55-річна Ніна Перекитна з села Троїцьке Біляївського району Одещини.
2 травня в центрі села неподалік сільської ради до смерті забили її сина 34-річного Андрія Перекитного. У вбивстві підозрюють місцевого жителя 27-річного В'ячеслава Лазарева.
— В пять утра помчалась в центр. Там были родители. Тело Андрея уже увезли, а наша бедная мама лежала в луже его крови. Она так кричала, что мы не могли привести её в чувство. Вызвали "скорую". Не знаю, как сердца моих родителей от всего ужаса не остановились, — розповідає сестра Андрія 31-річна Ольга Перекитна з Одеси.
На Великдень вони приїхали до батьків у Троїцьке.
— Сходили в церкву. Потім зібралися родичі й ми святкували у дворі, — продовжує Ольга. — Андрій жартував, смажив шашлики. А десь о восьмій вечора каже: мамо, поїду до Сергія. Це його друг дитинства. Подзвонив об одинадцятій. Сказав, щоб лягали спати, бо він буде пізніше.
Близько четвертої ранку Андрій повертався додому на "Жигулях". Підвозив двох знайомих. У центрі Троїцького його машину підрізав мікроавтобус "Тойота". Зупинився. Кілька чоловіків витягли Перекитного з авто.
— Скільки їх було, ніхто не знає. Кажуть, не менше восьми. Андрій був кремезний, але мав поганий зір. Коли розбили окуляри, навіть відбиватися не міг, — каже Ольга. — Туди прибігла Людмила, мати В'ячеслава Лазарева. Сказала, що вона сиділа за кермом. А її син нікого не калічив.
— Хлопці, які з Андрієм були, з машини повискакували. Їх теж почали бити. Один утік, другий побіг за дільничним Денисом Вороновим. Гупав у ворота, дзвонив. Той не вийшов, — розповідає 58-річний Микола Іванович, батько загиблого. — Прибув на місце злочину вже тоді, коли приїхав начальник районної поліції.
Лазарев банду в селі сколотив. Били молодь щотижня на дискотеці. Позаторік хлопця, що машину йому зачепив, тероризували — щоб платив гроші. Той повісився. А через два тижні — і його батько. Тепер до нас дзвонять із погрозами. Кажуть, ми багато на себе беремо. Свідків позалякували. Жінці, що поряд живе, наказали мовчати. Водія рейсового автобуса, який спинився тоді, теж побили. Лазарев і Перекитний раніше не були знайомі. Припускають, що тієї ночі Лазарев повертався з друзями з дискотеки.
— Чув, що Людмила Лазарева вивісила оголошення: продає будинок і продуктовий кіоск, — говорить Троїцький сільський голова Микола Комаров, 63 роки. — Виїжджати зібралися. В'ячеславу тут життя не буде, навіть якщо кілька років відсидить у тюрмі. Односельці його розірвуть.
Андрія Перекитного поховали в Троїцькому 4 травня. Він жив із родиною в Теплодарі Біляївського району. Працював контролером в Одесагазі. Із дружиною Вікторією виховували дочок 14-річну Ангеліну та 6-річну Дар'ю. У молодшої — цукровий діабет, їй вводять інсулін. За три дні до загибелі Андрій відправив жінку з донькою на лікування до Італії.
В'ячеслав Лазарев раніше працював у міліції в Одесі. Недавно влаштувався наглядачем у колонію. Його затримали за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті. Своєї вини не визнає.
Дільничного Дениса Воронова відсторонили від виконання обов'язків.
1 
1
Коментарі