Третій рік у столичному Лук'янівському слідчому ізоляторі перебуває 27-річний Євген Юдін. Його звинувачують у розбої, здирництві, незаконному утриманні людини під вартою. Однак суд не виносить вироку. В справі змінилися троє суддів.
— А я два роки плачу, — зітхає 59-річна Валентина Сунцова, мати Юдіна. — Постійно прошу Женю — не нервуй. У нього ж уся шкіра в екземах, від нервів гниє. А він: "Я вже два роки живий труп, скоро геть згнию".
Валентина Василівна 30 років пропрацювала на заводі "Київприлад". Виховала доньку Юлію, синів Євгена й Володимира. З їхнім батьком розлучена. Євген інвалід, від часів служби в армії має екземи. Лікувався народними методами. За спеціальністю він кухар, однак через недугу не може працювати на кухні, заробляв на життя на будівництві. Жив із цивільною дружиною.
— Мені з двоюрідним братом дісталася у спадок стара дерев'яна хата на вулиці Полтавській у Бучі (місто за 30 км від Києва. — "ГПУ"), — продовжує Валентина Василівна. — Моїх півхати. Я сказала Жені, хай живе там із жінкою. 2009 року вони туди перебралися.
— Женя по шабашках підробляв, я аудитором роблю, — говорить 26-річна Ольга Куліна, дружина Юдіна. — Стягували копійку до копійки, він сам потихеньку ремонт робив. У мене в грудні день народження, то обіцяв одну кімнатку повністю зробити. Ми вже там жили, я завагітніла.
У грудні 2009-го до столичного управління з боротьби з організованою злочинністю звернулися підприємці Роман Васильєв і Сергій Галич. Запевняли, що їх викрали, утримували у підвалі будинку на вул. Полтавській у Бучі, вимагали викупу. Міліціонери почали розслідувати. Установили, що до банди входили п'ятеро викрадачів. 9 червня 2010 року завітали до хати Юдіних.
— Приїхали на джипі Олександр Мандеграл, Олександр Середюк та Ігор Ботенко, — згадує Ольга. — Попросили Женю бути понятим. Виманили, забрали і закрили.
Юдіна звинуватили в тому, що він один із членів угруповання.
— Це в голові не вкладається, — розказує мати. — Галич у заяві писав, що його тримали у підвалі хати. Описав той підвал: бетонний, такі ж сходи. Васильєв пише, що його тримали у підвалі сараю, стіни — земляні. Але у нас стара дерев'яна хата, там нема ніяких підвалів. Хіба яма у гаражі, але вона з піноблоків, без сходів, увесь той час була завалена картошкою і всяким хламом. Мій Женя дуже компанійський, до нього постійно приходять друзі, знайомі, сусіди. Як він міг людей ховати? Я через день у дітей була. Клянуся, нікого він не утримував.
Потерпілі Васильєв та Галич розповідають, що нападники у них стріляли. Міліціонери вилучили з двору Юдіна дерев'яну лаву.
— Там були просвердлені три дірки, — говорить Валентина Василівна. — Наче не видно зразу, що від свердла. Забрали. Експертиза підтвердила, що пуль там не було. Але вони замовили іншу, яка знайшла четверту дірку, наче вже від пулі.
У причетність до викрадення не вірять ні друзі, ні сусіди Юдіна.
— Я якраз був після операції, весь час лежав у хаті, — згадує 73-річний Геннадій Басай, двоюрідний дід Євгена, який живе в іншій частині будинку. — Чув усе, що було за стіною. Там ніхто нікого не тримав і не стріляв.
— Що там із ним робили, — зітхає Ольга Куліна. — Били, іздівались. Але він не підписував, тримався. Тоді вони сказали: "Не підпишеш — у жінки буде викидень". А я була на сьомому місяці, до цього у мене вже траплявся викидень. Женя зламався.
Справу викрадачів із 28 травня розглядає Подільський райсуд столиці.
— Я була на одному з судів, — говорить дружина. — Суддя продовжував запобіжний захід — утримання під вартою. Прямо сказав "убозівцям": не знайдете доказів — випущу хлопця, а ви матимете великі неприємності.
— Ми вже писали колективні листи у міліцію, Адміністрацію президента. Усе глухо, — додає мати звинуваченого. — Потім самі взялися розслідувати викрадення. Виявилося, потерпілий Галич колись працював у міліції, дружить з опєром Мандегралом. Вони разом у школі міліції вчилися, у друзях на "Одноклассниках" були. Ще взнали, що в ті дні, коли начебто Галича вкрали, він був на чемпіонаті з більярду.
— У цій справі про викрадення міліціонери затримали чотирьох підозрюваних. Але ні в кого не було своєї хати з підвалом. От міліціонери і приплели ще й Женю, бо він мав хату, — вважає правозахисник Ярослав Дунаєв, 34 роки.
Родичі іншої думки.
— Міліціонери затримали Женю, почали катувати, — каже Валентина Сунцова. — Потім поняли, що не той. Але відпустити не могли, бо я зробила б судово-медичну експертизу і за катування їх покарали б.














Коментарі
25