Жителі будинку на вул. Полоцька, 26а в Донецьку бояться опинитися без житла. Будь-якої миті їх можуть виселити — на квартири претендують по кілька власників.
— На мою квартиру есть два претендента, — каже 50-річний Юрій Капустін із квартири N6 — Причому один із них — творець усієї цієї піраміди.
Будинок на Полоцькій, 26а 9-поверховий. Стоїть у віддаленій частині Будьонівського району міста. Газ не проведений, під"їзди не оздоблені, ліфт не працює. В експлуатацію не зданий, однак наполовину заселений, бо всі квартири продані. Жителі власними силами усувають недоліки будівництва. На проведення опалення з кожної квартири віддавали по 6 тис. грн.
В однокімнатці N 71 площею 43 кв. м. на останньому поверсі живе родина Зубових: Олена з чоловіком і двома дітьми. Господиня зустрічає в передпокої. В руках тримає немовля.
— Я — аспірантка Донецького національного технічного університету, — пояснює російською 28-річна Олена Зубова. — З чоловіком жили в общазі. Ця квартира коштувала майже 209 тисяч гривень— по 980 доларів за "квадрат". Дорого для такого не престижного району. Два роки тому я взяла 108 тисяч гривень кредиту в регіональному представництві Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництві, решту нашкребли по родичах. Поселилися, раділи. Раптом приходить якийсь дядько, схоже, ріелтор. Власниця не ви, каже, а Суслопарова Олена. Квартира закладена в "Укрсоцбанку", і Суслопарова шукає на неї покупця.
В "Авалі" видали два кредити на одну квартиру
Жінка показує договір про пайову участь у будівництві, підписаний між нею і директором фірми "Донтехлеспром" Олександром Стадником. Товариство "Донтехлеспром" було підрядником, а замовник — міське управління капітального будівництва. Виявилося, що підрядник продавав одну квартиру двічі.
— Піді мною живе жінка, в якої така сама ситуація, — веде далі Зубова. — Але вона купувала квартиру через агентство нерухомості, за готівку. Отак ми і живемо в постійному страху. Без ордера, без документів на право власності. За світло платимо як юридичні особи, за потрійним тарифом. У місяць до 300 гривень набігає.
— Ми заїхали торік, — додає 24-річна Юлія Циганкова з квартири N60. — Я продала свою "однушку" і купила тут 4-кімнатку за 400 тисяч гривень. А взимку до мене прийшли працівники "Укрсоцбанку". Цікавилися за документи. Мовляв, квартира є об"єктом іпотеки, оформлена на одного із засновників фірми-забудовника — Едуарда Коритного. Він узяв 79 тисяч доларів кредиту і не погашає. Цей Коритний оформив на себе аж три квартири, які заклав у банку.
Директор фірми-підрядника "Донтехлеспром" Олександр Стадник зник торік у грудні. На квартири здебільшого претендують його співробітники і родичі.
— У більшості претендентів такі самі договори, але оформлені трохи раніше! — каже Циганкова. Але ж "Донтехлеспром" був лише посередником, власних грошей не вкладав, а на роботу наймав шабашників. Тобто будували, вважайте, Равшан і Джамшуд!
Одним із засновників "Донтехлеспрому" є кримінальний авторитет Гіві Немсадзе. Його розшукують за організацію вбивств. "Донтехлеспром" отримав від виконкому право на повне фінансування об"єкта і залучення інвесторів. На замін пообіцяв міськвиконкому дев"ять квартир для пільговиків.
— Обурює те, що міськвиконком ні за що не хоче відповідати, хоча на договорах стоїть підпис начальника управління капітального будівництва, — каже інший ошуканий інвестор Сергій Демідов, 49 років, із квартири N16. — Ми вважали міськвиконком гарантією прозорості! А виявилося, що директор "Донтехлеспрому" ще у 2005 році всі квартири записав на своїх людей і почав їх продавати.
— Стадника ніхто не шукає, його бачать в місті, — каже Юрій Капустін, 50 років. — Одна і та ж квартира є об"єктом іпотеки кілька разів. У різних банках або в одному й тому ж. Фігурують "Райффайзен банк Аваль" і "Укрсоцбанк". Моя квартира двічі закладена в "Авалі". Як таке може бути, що видали два кредити на одну квартиру.
Прокуратура порушила кримінальну справу. Але жителi будинку вважають, що розслідування не ведуть.
— Ми вимагали по статті шахрайство, а порушили за посадовий злочин. І навіть не визнали нас потерпілими. А недавно був прямий телеефір із мером, так я подзвонила по номеру на телеекрані, але, почувши мою адресу, мене не пустили в ефір, — каже Циганкова.
Коментарі
1