— Старший син подзвонив і сказав, горить хата. Викликав рятувальників. Я на роботі була. Як стояла, так і вхопилася з місця. Не глянула навіть, чи застібнуті в мене босоніжки. Погубила їх дорогою й не відчула. Стояла і ридала. Будинок горів, мов коробка сірників. Пожежники нічого не могли зробити. Далі прийшла більша біда. Середульший син не витримав, що залишилися голі й босі на вулиці. Пішов і повісився, — каже 42-річна Галина Голуб із Тернополя.
9 серпня в жінки згорів триповерховий будинок на вул. Стадникової, 52. За чотири дні її син 15-річний Савелій повісився. У вересні мав іти до 11-го класу.
Галина Василівна працює в готелі. Овдовіла 10 років тому. Її чоловік 59-річний Іван мав підвищений тиск і проблеми із серцем. Помер раптово, коли жінка була вагітна третьою дитиною. Старшому сину Іванові 20 років, закінчує політехнічний університет. Доньці Тетяні — 9 років, перейшла до третього класу.
— Добре, діти разом удома були. Вчасно пожежу помітили. Старший усіх вивів. Якби хтось один, міг би не почути, — каже Галина Василівна. — Рятувальники вилили чотири цистерни води, доки погасили. Повністю вигорів третій поверх. Другий — у копоті, залишилися одні голі стіни. На першому вціліли кілька кімнат.
Три дні з дітьми в бєсєдці жили. Там чаювали, їли. Говорили ночами, бо не було, де спати. Коли трохи відмили нижні кімнати, стали там ночувати. Сава все питав: "Мамо, як ми далі житимемо?" Переживав, що залишився у двох штанях, а скоро в школу йти. Все ходив на згарище дивитися. Запевняла, все буде добре — справимося.
Савелій пішов із дому близько першої ночі. Вранці його знайшли повішеним на дереві біля джерела.
— Уранці Сави ніде не було. Серце одразу відчуло щось недобре. Викликали поліцію й побігли самі шукати. Іван по вулиці, я до джерела. Сина там не побачила. Пізніше мені подзвонили. Сказали, він мертвий. У той момент думала й сама помру, — розповідає Галина Голуб. — Сава завжди був життєрадісний, мав багато друзів, гарно вчився. Після школи хотів іти на фотографа. З дітьми дружно живемо й підтримуємо одне одного. Не знаю, чому так учинив.
Перед пожежею колишня дружина мого чоловіка відсудила в нашому домі дві кімнати. Одна з яких була Савина. Про рішення суду дізналися листом. На засідання нас ніхто не кликав. Можливо, ще й цього дитина в голову набрала.
Причиною займання стала несправна електропроводка. Відновленню будинок не підлягає, за висновками експертів. На стінах — тріщини, від води утворився грибок. Там немає світла, невдовзі мають відімкнути газ. Тимчасового житла місцева влада родині не пропонує.
— Навіть у кіно такого страхіття не бачила. Виживаємо, як можемо. Всі копійки стягуємо. Старший син мовчазний став, лиш плаче. Молю його, аби не замикався в собі. Разом усе подолаємо. Доньку забрала кума до себе в райцентр пожити. Бо вночі зривалася і кричала — брата нема, треба йти шукати, — говорить Галина Василівна.
2 
1
Коментарі