— У спеку можна садити суницю садову. Але треба робити це правильно. Знаю один секрет. Секатором обрізую всі бокові листки, залишаю серединки. Через листковий апарат випаровується вода, й рослина в'яне, — розповідає 42-річний Леонід Антонюк із міста Горохів Волинської області. Вирощує сорти суниці садової на продаж.
Радить після посадки квітки обрізати.
— Суниця має кинути всі сили на приживлення та зміцнення куща, а не на квітконоси. Якщо посадити саджанець із квітковою брунькою, ріст рослини загальмовується, і вона виснажується. А люди на базарі з квітами гребуть, аж гай шумить. Вони хочуть посадити рослину і вже за тиждень їсти ягоди. Так не буває.
Садити можна протягом усього вегетаційного періоду.
— Перед посадкою довгий корінь обов'язково підрізую, а то вигнеться. Має бути не більш як 5–7 сантиметрів. Дехто просто його загинає. Під час вкорінення довгий корінь витискатиме рослину на поверхню. Адже клітини починають ділитися і розростається коренева система.
Ще одним весняним агроприйомом є глиняна бовтанка, подібна до консистенції сметани. Змішує воду з глиною.
— Варто зробити цю бовтанку. Бо після посадки земля прилипає до глини і процес укорінення відбувається швидше. До того ж не так підсихає в ґрунті коренева система.
Суниця любить легкий ґрунт, крізь який вільно проходить повітря. Гарно родить на піску. Для кожного сорту потрібна своя відстань між кущами, але не менш як 30 сантиметрів.
— На міжряддя залишаю по метру. Треба залишити вдосталь місця, щоб було куди вусам плестися.
Ставить саджанці у воду на 20 хв. Корінь насититься вологою. Яму копає на глибину лопати. Кладе коров'ячий або кінський перегній. Але не курячий. Він концентрований і може спекти корені. На п'ять ямок витрачає відро перегною. Додає в кожну по столовій ложці попелу. Перемішує із землею, засипає лунку й садить розсаду. Перед цвітінням біля кожного куща посипає перегноєм. Це підживлює рослину.
— Моєю улюбленицею є сорт Ольвія. Якою не була б зима, ця рослина не підмерзає і дає хороший урожай.
Сорт Ольвія вивели в Інституті садівництва Національної академії аграрних наук України. Він відноситься до групи ранньостиглих сортів, таких як Октава, Дарунок учителя, Присвята, Геркулес і Веселка.
— Якщо довга весна, то достигають у десятих числах травня. Але в нас зараз закінчується зима й одразу починається літо. Тому строки переносяться на початок червня.
Ольвія дає солодкі ягоди по 40 г кожна. Форму мають тупоконічну. На дорослому кущі виростають 60–70 ягід. Із гектара можна зібрати 16–17 т урожаю. М'якоть ягід соковита, але тверда, що полегшує перевезення. Відмінністю сорту є червоний відтінок вусиків куща.
— Також Ольвія стійка до посухи й заморозків. При затяжних морозах не вимерзає, на відміну від південних привізних сортів.
2 
1
Коментарі