Олег Гандзій, 56 років, із селища Козова на Тернопільщині в серпні починає збирати насіння айстр.
— У мене гарні айстри. Залишаю на кущі лише одну квітку — найбільш пухнасту. Чим махровіша айстра, тим менше з неї виходить насіння і тим повільніше воно дозріває. Решту квіток прибираю, щоб не забирали на себе сили. Аби насіння не висипалося з чашечки, обв'язую її марлею або тонким ситцем.
Чекає, щоб квітка остаточно висохла і скинула пелюстки.
— Насіння дозріло, коли легко висипається з кошика, сухе і має тверду сіру або темно-коричневу оболонку. Це залежить від сорту. Якщо пізні сорти не встигають дозріти до перших морозів, досушую вдома. Для цього потрібно 20 днів.
Зрізує сухі квіти зі стеблом 3-5 см у суху погоду. Зв'язує в пучки і підвішує голівкою вниз у сухому провітрюваному місці при температурі +20°С, доки насіння саме не почне висипатися. Кладе в пакетики з нещільного паперу і зберігає при температурі трохи вище 0°С. Пише на них дату збору. Айстри зберігають схожість три роки.
— Восени, після морозів, кущі айстр вириваю і викидаю. У середині жовтня глибоко перекопую землю, вношу перегній. Сію насіння.
Айстри можна висаджувати на одному місці два-три роки поспіль.
— На зиму накриваю клейонкою. Вона служить як теплиця. Насіння айстр добре переносить зиму і не пропаде. Ранньою весною проросте.














Коментарі