Житель райцентру Кам'янка на Черкащині 56-річний Валентин Дзима посадив на присадибній ділянці 2 сотки топінамбура. Годує ним 50 нутрій.
— Із жодної рослини немає такого врожаю, щоб можна було цілий рік годувати хазяйство. Буряки даю осінню, взимку, а якщо не зогніють, то ще й на початку весни. Та з ними стільки мороки — сій, сапай, копай восени, складай у яму, щоб не померзли. А топінамбур посадив два роки тому, то тепер тільки врожай збираю.
Валентин Дзима підкопує вилами кущ, витягає за бадилля з корінням. На ньому, як картопля, висять зо 30 бульб. Найбільші — із дитячий кулак.
— У вересні бульби ще були дрібні, бо тільки нав'язалися. Уже в грудні будуть завбільшки зі звичайну картоплю. Восени обов'язково треба зрізати зелене бадилля наполовину. Його добре їдять кози, кролі, нутрії. Якщо стебла залишити, тягнутимуть соки з куща. Тоді бульби не виростуть.
Топінамбур садять, як картоплю — на відстані 0,5 м між бульбами. Восени збирають лише частину врожаю. Решту залишають у землі. Топінамбур не мерзне взимку, не гниє у вологому ґрунті. Навесні викопують на корм худобі. У корчі залишають кілька дрібних бульб на розплід.
— Підкопнув куща, витягнув за бадилля й оббираю більшу. У середньому із чотирьох кущів викопую на 20-літрове відро. Його вистачає на одну годівлю. Позаминулої весни буряки погнили, то тільки й рятувався в березні топінамбуром, трави ще ж не було. Без нього довелося б на базарі корми втридорога куплять.
Топінамбур росте щільно, заввишки 3 м. У тінистих міжряддях не буває бур'янів. За солодкий смак коренеплодів рослину називають земляною грушею. Завезли в Європу з Америки. Дієтологи радять терти бульби в салати.
Коментарі