— Маю на городі чуфу. Плоди дає не на гілках, а в землі, — каже Петро Філіпчук із Коломиї Івано-Франківської області. Він вирощує чуфу, яку ще називають земляним мигдалем. — Це однорічна рослина. Зверху подібна до осоки, а під землею ростуть горіхи. Вони солодкі й хрусткі. На смак, як мигдаль.
Вибирає сонячне місце, в затіненому росте погано. Земля підходить така ж, як для картоплі — чорнозем або піщані ґрунти.
— При садінні підживлюю курячим послідом. Розводжу його одну частину в 12 частинах води. Настоюю добу й поливаю город. Протягом літа можна підсипати два-три рази деревним попелом.
Робить ямки на відстані 20 см, міжряддя — 30 см.
— Чуфа боїться приморозків. Тому варто садити, коли минуть. Найкраще наприкінці травня — на початку червня.
Перед посадкою горіхи замочує у воді на дві доби. Вони засохлі і так просто не проростуть. Лопатою робить 5-сантиметрову ямку. В кожну кладе по п'ять-шість горішків. Сходять через тиждень.
— У засуху не зайве їх полити, але небагато. Від перезволоження може загнитися коріння.
Підгортає землею, як картоплю, кілька разів, щоб бульби чуфи не вилазили на поверхню. Уперше, коли стебла виростають до 15 см, удруге — до 30 см.
— Кущі ростуть купками. Горішки завдовжки 3, а шириною 1,5 сантиметра.
У вересні рослина жовтіє. Тоді її викопує, промиває і висушує на сонці. З одного куща можна зібрати до тисячі горішків.
Розстеляє горіхи на рядні та лишає сохнути, доки трохи не зморщаться. Зберігає в торбині з тканини.
3 
35413
Коментарі