— Те, що сіється у березні, за літо виросте, за осінь улежиться. А на Новий рік починає в погребі гнити. Немає кращого, ніж у липні підсіяти бурячків, моркви, — каже агроном 55-річний Анатолій Мандзолівський із села Дідівщина на Київщині.
В липні посіяв моркву. Пізній врожай їдять наприкінці зими й усю весну, доки не вродить молода. Висіяні влітку овочі не гниють, бо не такі старі. Через короткий період дозрівання не надто великі.
— Сухіше зараз, ніж весною. То поливаю борозни, розсипаю насіння й пригортаю сухою землею. Полити зверху — візьметься кірка. Насінню важко буде пробитися.
Землю не переорює і не перекопує.
— Переорана перевертає ґрунт на 20–25 сантиметрів. Обвітриться й висохне. Найкраще пройтися плоскорізом чи пересапати й сіяти.
Влітку радить посіяти багаторічні квіти. Повторюють природній цикл росту й весною дають рясний цвіт.
— У природі до середини літа відцвіло, насіння обсипалося. За зиму пройшло "сертифікацію": не дуже добре — погнило, добре — зійшло. На весну сходить зарання й сильне. Якась квітка до зими зійде, то вже вкорениться.
У середині літа досівають огірки, щоб восени мати новий врожай. Також сіють щавель, кріп, петрушку, редис, шпинат. Той дає вітамінну зелень до морозів.
— У липні пересаджую садову суницю. Так правильно називати полуницю. Це не тільки для розмноження, а й щоб змінити землю. Що довше росте на місці, то більше збирається в ґрунті хвороб. Личинки хруща теж нищать. Борозняки під'їдають корінь і кущ всихає.
Щоб полуниця краще приймалася, радить садити в рівчаки. Після поливу вода з них не розтікається.
1 
1
Коментарі