У Валентини Плаксійчук, 47 років, із райцентру Тетіїв на Київщині майже сто кущів троянд.
Під кожним навколо коріння є лунка, щоб під час поливу не заливати листя.
— Ллю воду тільки під кущ. Якщо потрапить на листя, на ньому розвиваються грибки. Листя вкривається коричневими плямами, — розповідає. — Ллю, поки лунка під кущем не заповниться. Потім чекаю, щоб вода ввібралася.
Дорослий кущ за раз вбирає від 10 до 20 л води. Молодий удвічі менше. Їх підливає кожні три дні. Старі — раз на тиждень. Після поливу розгортає насип, щоб накрити вологу землю сухою. Бо буде кірка й коріння не дихатиме. Троянда може пропасти.
— Під частиною кущів постелила солому. Вона не дає ґрунту висихати, не треба його розгортати й загортати. Через солому не пробивається бур'ян. Він підгниває й живить троянди. Там завжди виводяться черв'яки, чоловік збирає на рибалку. Вони добре розпушують ґрунт.
Перед мульчуванням кущ треба виполоти від трави й бур'яну, розпушити землю, добре полити і вкрити шаром соломи до 10 см. Валентина Плаксійчук не залишає квітів, щоб осипалися. Як тільки квітка починає перецвітати, зрізує її.
— На старих квітах можуть зав'язатися плоди. Вони будуть тягнути з куща соки й не даватимуть розквітнути новим бутонам. Чим частіше обрізую, тим рясніший і більший цвіт. Пелюстки сушу для ванни.
Підживлюють кущі троянд після обрізки. Пагони прикопують для розмноження квітів, але в другій половині липня під троянди не можна лити азот. Інакше пагони не визріють і рослини погано перезимують. До того ж через надлишок азоту троянди можуть захворіти борошнистою росою.
Коментарі