Понад сотню овець тримає 46-річний Микола Коломієць із Макіївки Смілянського району на Черкащині. Розводить тонкорунну асканійську і груборунну романівську породи.
Три дерев'яні кошари розміром 4 на 12 м збудував на городі. Збиті з дощок споруди з односхилим дахом. Утеплені тирсою, тому всередині тепло навіть за -30°С.
Коломійці з ранньої весни випасають стадо в лісі та на схилах.
— Узимку годуємо сухою люцерною. Краще за інших тварин вівці поїдають вівсяну й пшеничну ярову солому. Її треба попередньо запарювати. З кукурудзи заготовляємо силос. Даємо різне зерно, дерть. Кормові буряки не ріжемо, вівці не вдавляться, як корова. Але для вівцематки треба сипати лише овес. Ягнята харчуються до 5-місячного віку молоком, хоч уже на другий день після народження можуть жувати сіно. Щоб вівці мали багато молока, їм треба багато буряків.
За кормами слідкує, щоб не були прілі або гнилі.
— Для овець не придатне сіно з осоки та оситняку, — каже зоотехнік із Черкас 49-річний Віктор Криворучко. — Це кислі злаки. Від тривалої годівлі таким сіном поголів'я може загинути.
Не дають вівцям і лісове сіно та грубостеблисте з хвоща й очерету. Найкращі корми зоотехнік радить залишити на холодний період. Він зазвичай збігається із другою половиною кітності.
— Інакше ягнята народяться слабкими, а вівці не матимуть достатньо молока. Середня добова норма сіна для матки — 2 кілограми. Молодняку як концентрати краще давати висівки. Вівці добре поїдають суходільне сіно, серед якого є полин і дрібнолисті рослини. Люблять і гілки з берези, липи та акації. Кращий концентрований корм — овес. Не можна довго годувати ячменем.
У раціон додає крейду й кісткове борошно.
Щоб вовна не жовтіла, стежать, щоб у приміщенні було сухо. Звалюватиметься, якщо вівцям тісно.
3 
1
Коментарі