Пенсіонер 65-річний Володимир Лагоцький із села Юшківці на Львівщині п'ять років поспіль після перших морозів заорює поле й засіває фацелією. Понад 10 років займається бджільництвом. Тримає 22 бджолині сім'ї.
— Землю перед посівом не удобрюю. Бо фацелія — сидератне добриво. Зелена маса постачає ґрунт азотом, а коріння поліпшує структуру. Навесні там можна висаджувати картоплю. Урожай буде. То чисто бур'ян, відомий як американський медонос. В Україні майже ніхто не сіє, бо насіння дороге. Пробував раз зібрати, але намолотив навпіл бур'яну з фацелією. Не міг відділити, то легше купити.
За кілограм насіння просять 40 грн. Гектар фацелії дає тонну меду.
— Усі пасічники хочуть меду надурняк. Сусід сіє гречку, а там ферма засіяла ріпаком гектари, а далі бур'яни, липа, акація. Це добре. Та якщо є фацелія, то продуктивність пасіки зростає уп'ятеро. Вона розбавляє мед із різних квітів до такої ароматної і смачної консистенції, що хочеться їсти і їсти. Він ніжний, пахучий, не дере горло й не менш корисний, ніж з акації чи липи.
Про фацелію Володимир Миколайович почув від знайомого поляка. Той тримає пасіку на 50 вуликів та засіює 5 га фацелією. Щороку збирає понад 4 т меду, продає німцям.
— Пасікою я не думав займатися, бо електрик, але біда примусила. Працював у Львові, в селі хату добудовував, трохи підірвав здоров'я. Раз стою в церкві на Сихові, чую, ноги підкошуються — упав. На півгодини ноги відняло. Лікарі сказали, що змістилися позвонки, можу сісти у візок. Звернувся до знайомого фітотерапевта. Той мені за тиждень вилікував язву бджолопродуктами. Порадив три роки лікуватися вжаленням бджіл. І помогло. Приїхав додому, начитався літератури, відновив батьківські вулики. Поставив пасіку на ноги, із п'яти вуликів розширив до 25.
Мед продає знайомим, друзям. За скільки — не каже. В середньому літр меду в області коштує 80‑100 грн.
— Зі мною можна домовитися, — сміється. — Торік за п'ять прийомів зібрав по 50 кіло. Майже все роздав знайомим, родичам, людям у селі.
Каже, хтось завіз його мед українській громаді в Бельгії. Тепер багато замовлень звідти.
— Шкода, що цей рік був паскудний. Навесні зібрав лише 20 кіло. Бо поблизу всі поля спалили, засіяли кукурудзою. Бджолам ніде було збирати нектар. Трохи врятував ситуацію, як у червні засіяв 35 соток фацелією. Це два невеликі загони поблизу хати. Зацвіла в липні. Але город залило водою, третина посіяного пропала. Зібрав понад 200 кіло меду. Очікував на 400. Але затрати все рівно вернув.
Радить сіяти фацелію ранньою весною або під зиму. Так вона дає більше меду.
— Норма посіву — мала, — додає. —На гектар іде біля 4–6 кілограм насіння. Перед посівом змішую його з піском, бо дрібне. Можна сіяти рядками й урозсип. Виростає з півметра. Нектар виділяє протягом світлового дня. Має багато пахучих світло-синіх квітів. У будь-яку годину дня виходжу з хати, а з поля доноситься солодкий запах. Цвіте довго, більше ніж два місяці.
5 градусів морозу витримує корінь пастернаку. Тому його копають останнім з-поміж інших овочів. Зберігають у погребі, як картоплю. Вибирають стільки, скільки треба на зиму. Решту залишають у землі. Як перезимує, весною пастернак викопують і їдять, щойно розмерзнеться ґрунт.
2 
1
Коментарі