— Зробила таку альпійську гірку, що зять ахнув. Він вважає квіти пустою справою, а тут похвалив за красу, — розповідає Раїса Тихомирова, 51 рік, із міста Романів Житомирської області. — Надивилася картинок у журналах, а повторити не могла. Гірка осипалася і не трималася купи. Бо я брала неправильні камінці. Вапняк і черепашник не підходять — розмокають від дощу. Краще брати кругляк, плитняк і граніт.
Альпійські гірки — клумби у формі каскадної гори. Для їх створення використовує камені різного розміру. Крупні викладає знизу, а дрібніші — по всій площині. Розкладає їх хаотично, а не за лініями. Виходять сходи, що захищають гірку від вимивання. Закопує камені на дві третини, щоб міцно стояли. Засипає проміжки землю.
— Альпійською гіркою цей квітник називають самоучки, як я. Насправді це — альпінарій.
Спочатку малює план на папері. Підбирає, де які рослини посіє. На ділянці знімає 30–40-сантиметровий шар ґрунту. Цей котлован на чверть заповнює щебенем або битою цеглою. Так корінці будуть дихати і вода не застоюватиметься. Вибрану землю змішує з гравієм, піском, торфом і перегноєм. Викладає її на гірку шарами, рясно поливає і утрамбовує. Кожен наступний вужчий за попередній.
— Вибираю квіти так, щоб цвіли по черзі. Так альпійська гірка буде квітнути з ранньої весни і до заморозків.
Підніжжя гірки засіває квітами, що люблять вологу й удобрену землю. Наприклад, молодило й ломикамінь. На середньому ярусі розміщує рослини, що витримують затінок, хоча й люблять світло. Флокси, барвінок, сольданелла або снігові дзвіночки, аспарагус і червоний рябчик.
— Останні в мене ростуть не тільки для краси. Вони ще й відганяють з ділянки мишей і кротів.
Щоб не було пустот, територію засіває білою рясткою, ліхнісом, нічною красунею — мірабілісом, яка цвіте яскраво-рожевим. Для контрасту сіє блакитний льон великоквітковий і примули. Позаду розміщує карликові туї, що утворюють пишне зелене обрамлення гірки. Гарний вигляд має вівсяниця сиза. Вона подібна до осоки, яка росте кущем заввишки до 60 см.
— У верхньому ярусі альпінарію найсухіший ґрунт. Вода там не затримується. Вершина відкрита для сонця. Тут сію короткостеблову гвоздику. Вона добре переносить посуху і потребує багато світла.
Радить обов'язково сіяти килимові рослини. Їхні корені сплітаються і захищають ґрунт від вимивання. Це маргаритка, звіробій, горлянка, чебрець та деревій.
5 
1
Коментарі