— Перший раз обрізую молоді пагони малини десь у кінці травня, — говорить вінничанин Андрій Смеляк, 28 років. — Тоді через пару тижнів у пазухах листків з"являються нові паростки, і на осінь маємо не один довгий пагін, а штук шість-вісім. Восени обрізую тільки задерев"янілі гілки.
Навесні Смеляк вкорочує всі бічні пагони на 5–10 см. Знову на головному стеблі малини з"являються додаткові пагони.
— Кущ стає пишним, і кожна його гілочка плодоносить, — продовжує. — У кінці серпня кущ малини повністю вкритий квітами, зав"яззю, стиглими великими ягодами. Навіть звичайна малина в мене родить два рази. Ягоди визрівають із кінця червня до заморозків. На кожному пагоні — по черзі.
Наприкінці літа садівники обрізують і гілки плодових дерев. Пагони зі здорових використовують для щеплення.
— Обрізання допомагає уникнути загущення, — каже 39-річний Віктор Гоменюк з Інституту помології ім. Симиренка. — Після обрізання збільшується закладання плодових бруньок. Також воно дозволяє краще дозрівати плодам.
У кісточкових дерев вишні, черешні, абрикоса, персика обрізання затримує період цвітіння навесні.
— На молодих пагонах бруньки з"являться пізніше. Відповідно, зміститься період цвітіння. Адже найбільше втрат садівники зазнають, коли пізні заморозки настають під час цвітіння дерев чи формування зав"язі.
Коментарі