30 років поспіль 70-річний професор Василь Заяць із села Медведівці Мукачівського району Закарпаття вирощує хурму. На шести гектарах землі виводить нові сорти.
Перше деревце 1972 року Заяць привіз із Нікітського ботанічного саду, з Криму. Це була хурма кавказька. Вона має малі й слабкі плоди. Через кілька років ботанік привіз гібридний сорт "Росіянка", який переносить 35 градусів морозу. Дозрілий плід важить 150–170 г. Цей сорт Зайцю подобається найбільше.
— На хурмі можна добре заробити, — каже професор. — Саджанець через два роки дасть перший урожай. Дерева віком до п"яти років приносять по 15–20 кілограмів. Старші — до тридцяти. У ботанічному саду в Ялті є дерева, яким по сто років. Вони дають по центнеру-два. Це дерево не треба обробляти ніякими хімікатами. Росте саме по собі. Кілька років тому я дав хурму своєму товаришеві. Плоди дозрівають у жовтні. Його дружина зразу біжить на базар і має на тому непоганий заробіток. Кіло фруктів коштує 10 гривень.
Дерева хурми є чоловічі та жіночі. Плоди дають тільки жіночі — маточкові квіти. Але "Росіянка" — гібрид, тому плодоносить незалежно від статі.
— До нас фрукти завозять з Італії, Греції, Туреччини, — розповідає професор. — Та на Закарпатті хурма росте ще ліпше, ніж у Римі. Бо там сухе повітря, а вона любить вологу.
Василь Заяць виводить нові сорти хурми. Кілька років тому побачив у Ботанічному саду в Будапешті невідомий сорт. Гілочку дерева схрестив зі східним видом і вивів "Будапештську" хурму. Пізніше — "Мукачівську". Зараз працює із видом, якому ще не дав назви. Сорт має витримувати 20 градусів морозу.
— Через рік планую його отримати, — зауважує професор. — То має бути плід вагою десь 200 грамів.
3 
1
Коментарі
4