36-річний Максим Шаповаленко після поїздки на Кавказ років десять тому захопився спеціями. Посадив їх на своєму городі у селі Красне на Київщині. Чоловік вважає, що зі свіжою зеленню трав їжа набагато смачніша. Максим вирощує прянощі за технологією російського академіка Фролова, про яку колись прочитав у журналі "Наука и жизнь". Каже, так економиться місце і збільшується врожай.
— Для зручності всі спеції висаджую на одній грядці. Форма грядки може бути будь-якою. Але я найчастіше роблю квадратну. Більшу частину землі відводжу під пряні рослини. Найвищі — кмин, фенхель, естрагон — саджаю у центрі, — розповідає Максим Романович.
Усередині ділянки можна посіяти огіркову траву (бораго) з блакитними їстівними квітками і червону лободу з яскравим листям для салатів.
— Щоб високі не затіняли низькорослих, зробіть їм легку опору з трьох дерев"яних паличок і алюмінієвого дроту, — радить пан Максим. — Тільки не садіть у центрі любисток. Він має дуже сильне коріння і вимахує аж до двох з половиною метрів, тому заважатиме іншим травам. Любисток потребує великої опори, і розмістити його краще окремо.
Огіркову траву тикаю на бордюрі поряд з кучерявою петрушкою та тим"яном, — продовжує Шаповаленко. — Бораго та кервель сію по декілька разів на літо, бо у їжу згодяться тільки молоді листочки, — каже Шаповаленко.
На місці, відведеному для однорічних прянощів, чоловік щороку сіє базилік, кервель, кріп та листову гірчицю. Не забуває й про багаторічні рослини. Вирощує естрагон (на якому "настоюють" тархун), гісоп та фенхель.
На Максимовій грядці ростуть різні види цибулі. Найбільше він полюбляє цибулю Суворова — багаторічну скоророслу городину, яка має м"ясисте листя. Воно смакує у свіжих салатах, так само як порей та шнітт-цибуля.
— Цілий рік п"ю смачний зелений чай з меліси, м"яти, материнки та іван-чаю. А з лікарських рослин саджу безсмертник, нагідки та валеріану. Коли в середині літа починає цвісти, на мою клумбу сходяться дивитися всі сусіди, — розповідає Максим Романович.
Городниця з Білої Церкви Вікторія Непийвода, 46 років, вирощує трави не на окремій грядці, а по всьому городі.
— Я дуже люблю готувати. Вичитую рецепти у журналах та газетах. І весь час наштовхуюся на слова: "...візьміть два листочки базиліку" чи "додайте щіпку коріандру та майорану". Я вирішила сама вирощувати спеції та трави, — розповідає жінка.
Найбільша грядка в неї — з базиліком. Пані Вікторія прислухається до вірменського прислів"я: "Хто базилік жує, той довго живе". Жінка кидає його у страви, використовує у консервації.
Базилік стійкий до хвороб і шкідників. Він навіть відлякує капустяного кліща у парнику. Але боїться морозів. Тому в холод городниця накриває його плівкою. А через травневі морози в останні роки висаджує не насінням, а розсадою.
— Щоб довго мати зелень, у кінці серпня — на початку вересня викопую кущ разом із землею і пересаджую в горщик на підвіконня. За зиму листочки відростають, і на початку наступної весни знову є свіжа зелень, — хвалиться пані Вікторія.
Окрім базиліку на тінистих грядках вона садить коріандр (кінзу) та гірчицю.
— Перед висадкою коріандру добре удобрюю землю перегноєм, торфом і мінеральними сумішами. Це треба робити тільки спочатку, під час росту його не підживлюють. Свіжа зелень буде все літо, якщо сіяти її декілька разів, через 2–3 тижні, — ділиться городниця.
Гірчицю Вікторія Олександрівна сіє навесні або в кінці серпня, бо літня гірчиця відразу переходить у квітки і дає мало листочків, до того ж грубих і маленьких. Не дуже смачними листки можуть бути й у посуху.
Коріандр любить воду, а базилік — коров"як
Головне для коріандру, на думку Вікторії Непийводи, — багато води. Маленькі рослинки вона радить поливати з розрахунку 3–5 л на 1 кв. м. Під час бурхливого росту йому потрібно 5–8 л на "квадрат", а коли дозріває насіння — 2 л.
— Базилік проріджую, залишаю 10–13 рослин на квадратному метрі. Щоб зелень була гарною, в середині червня і в середині липня підживлюю рослину розчином: на 10 літрів води склянка рідкого коров"яку чи пташиного посліду. І ще додаю столову ложку добрива "Кристалін". Під час цвітіння підсипайте базилік деревним попелом (100 г на 1 кв. м), потім розпушіть землю і полийте, — радить пані Вікторія.
Коментарі