Селеру вирощують через розсаду та вигонку листя взимку. Рослина містить багато вітамінів і мікроелементів, її вважають дієтичним продуктом. Зовні нагадує петрушку. Вінничанка Марина Бойчук, 47 років, кілька років вирощує коренеплід через розсаду.
— Селера довго росте, — розказує. — Для того, щоб встигла вирости за літо, висівати насіння на розсаду починаю в лютому. Ящики з легким ґрунтом ставлю на вікно. Коли з'являться перші два листки, пересаджую ростки в окремі стаканчики. За півтора місяця — на город. Але не раніше середини квітня. Рослина любить сонячне місце і вдобрену землю. Погано росте на суглинках. Селеру треба багато поливати.
Рослина буває листових, черешкових і кореневих сортів. Усі різновиди — дворічні. Кореневу селеру вирощують розсадою. Листову — одразу у ґрунті, вона дозріває швидше. Найкраще росте після картоплі, капусти.
— Перед тим, як висівати насіння на город, просушую його. Змішую із тирсою у пропорції один до п'яти. Так легше сіяти. На 10 метрів має піти грам насіння. Якщо його проростити на мокрій тканині й на два тижні поставити в холодильник, швидше прийметься в землі.
Коренева селера добре зберігається всю зиму. Черешковий сорт має ніжний смак. Його вживають сирим, додають у салати. Листова селера багата на вітаміни. Таку їдять свіжою, зберігають замороженою, засоленою.
— Листя кореневої селери краще час від часу зрізати, а корінь підпушувати. Якщо його добре підгорнути, виросте великим. Перед зберіганням у погребі зрізую тонкі корінці. Якщо хочу взимку проростити селеру — їх не чіпаю.
У жовтні корені селери прикопують у парнику. У підвалі присипають гашеним вапном. Верхівки із залишками стебел залишають поверх ящиків. Узимку селеру виймають, висаджують у лотки на підвіконні. Гарно поливають. Дворічна рослина випускає молоде листя, яке використовують у приготуванні салатів і супів.
Коментарі