
— Бугенвілія забрала всі нерви, — каже 44-річна Марина Мороз із селища Шацьк Волинської області. — Знайомі не вірили, що зацвіте. Але я добилася. Тепер усі ахають.
Бугенвілія — квітуча ліана. Родом із південних регіонів світу. Пагони обплітають все, біля чого ростуть. До поверхонь чіпляються колючками.
Рослина стійка до шкідників і хвороб. Любить світло. За його браку пагони тягнуться вгору, але не квітнуть.
— Квітки непоказні, такі собі дрібненькі трубочки, — продовжує господиня. — Зате шикарні приквітки — яскраво-рожеві листки в основі квітки, із пазух яких виходить бутон.
У дикій природі бугенвілія росте в горах, не переносить надмірної води.
— Щоб вода не застоювалася, ставлю горщик на піднос, вона туди стікає, — розповідає Марина Мороз. — Від надмірного зволоження коріння підгниває і листки жовкнуть.
Горщик бере об'ємом на 5 л. Інакше наростає пишна зелень, а не цвіт. Дорослі рослини пересаджує кожні три-п'ять років. Молоді — щороку.
Зацвітає бугенвілія за чотири-п'ять місяців після висадки. Цвітіння триває п'ять-шість тижнів.
— Щоб воно було пишне і триваліше, треба обрізати пагони з відцвілими бутонами. І підживлювати корінь комплексним добривом.
Бугенвілія цвіте все літо. Восени настає стан спокою. Її не треба часто поливати й переставляти. Взимку не можна ставити на протязі чи біля холодної шибки.
— Не треба лякатися, якщо восени почне скидати листя. Це нормально для холодного сезону, бо змінюється світловий режим. За час спокою рослина відновиться.
Коментарі