У прохолодніших районах України вирощувати дині важче, ніж на півдні. Але деяким городникам удається зібрати хоч і невеликі, але дуже солодкі плоди. 43-річна киянка Олександра Витко третій рік вирощує їх на своїй грядці біля Обухова на Київщині. Щороку випробовує різні методи, але без урожаю ніколи не залишається.
— Уперше насіння посіяла у торф"яні горщики всередині квітня. Коли вони підросли і земля наприкінці травня прогрілася, разом з горщиками висадила їх у землю, — розповідає пані Олександра. — Розсада була міцна і витримала травневі похолодання.
Іншим разом жінка не панькалася з розсадою, а зразу висадила в ґрунт. Але перед тим полила лунки гарячою водою з розчином марганцівки. Це допомагає прогріти і дезінфікувати землю.
— Через рік висадила дині в середині травня, але зійшло тільки кілька насінин. Довелося пересівати. Для надійності накривала кожну лунку пластиковою пляшкою. Ось і отримала: на грядці проросло і старе, і нове, — згадує городниця.
Із усього, що проросло, жінка відібрала найсильніші паростки, а інші вирвала. Потім підживила рослини компостом і залишила пляшки аж до середини червня. Наприкінці серпня з кожного куща зібрала по 5–6 невеликих, але смачних і соковитих плодів.
Наприкінці серпня з кожного куща зібрала по 5–6 соковитих плодів
63-річна Катерина Лісова з Прилук на Чернігівщині, як і більшість її сусідок, щороку садить дині на городі. Але каже, що майже ніколи не вдається зібрати добрий урожай.
— Дині у нас не визрівають. Рано починають пропадать — фітофтора їх доїдає. Я вже пробувала збирати та засушувати насіння і з привозних, і з наших — нема діла. Південні зовсім не приживаються. А Колхозніца й Дубовка — трохи луччі виростають. Але все одно маленькі. Ще садила ананасну диню — кругленька, жовтенька така — виросла до кілограма. А цього року взяла китайську диню — насіннячко дрібненьке було і вилізло таке, як китаєць, — сміється Катерина Михайлівна, — листочки малесенькі. Та якби хоч погода, — зітхає пані Катерина, — бо цього року то дощі, то холодно.
— Урожай динь справді залежить від погоди. Холодного літа поїсти солодкого з власної грядки не вийде, — пояснює 40-річна Наталія Базик, продавець-консультант насіннєвого магазину "Аґрус". — Тому дві складові гарного врожаю — це волога земля і тепле повітря. Диня добре росте на піщаних, супіщаних та легкоглинистих ґрунтах, — каже пані Наталія.
Хоч диня посухи не любить, пані Наталя не радить сильно заливати її водою. Бо через високу вологість та низьку температуру дині перестають рости і починають хворіти. А щоб зійшло якомога більше насіння, перш ніж сіяти, покладіть його у 3–5-процентний розчин солі. Зіпсовані зернятка залишаться на поверхні, а якісні лежатимуть на дні.
Цього року через морози насіння зійшло пізніше. Плодам може просто не вистачити часу, щоб повністю дозріти. Пані Наталія радить допомогти диням. Насамперед посипте стебло і землю коло нього попелом. І рослину підживите, і шкідливих мошок позбудетеся. Надалі використовуйте перегній або компост.
— На відміну від кавунів, дині обов"язково треба прищипувати — залишати один-два плоди на кожному пагоні. Інакше зав"яжеться багато, а не дозріє жодна, — застерігає Наталія Володимирівна.
На думку 40-річної киянки Людмили Худякової, яка продає насіння на Святошинському базарі, в північних районах гарно ростимуть такі сорти:
Колгоспниця, Титовка, Криничанка, Козачка, Золотиста.
Коментарі