Ексклюзиви
Понеділок, 13 вересня 2010 17:48
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Шведський стіл

 

Про пригоди наших співгромадян за кордоном можна скласти не одну книжку. Найчастіше це історії всіляких помилок та непорозумінь, такого собі культурного дисонансу, зумовленого нашим надто тривалим життям за залізною завісою, а тепер іще й за завісою паперовою. Ці історії починаються з найпростіших побутових деталей — як відкрутити кран чи спустити воду в туалеті. Й закінчуються значно складнішими процедурами на кшталт вибору оптимального типу квитка чи заповнення податкової декларації.

Років 20 тому в Шотландії, подорожуючи автостопом, ми простояли із приятелем добру годину на автостраді, безуспішно махаючи автам, аж доки біля нас не спинилися поліцаї й не пояснили: ніхто на хайвеї не стане, бо заборонено, тож краще пройти кілька миль до найближчої автозаправки.

Ці історії переважно зворушливі — як, скажімо, про одну знайому, котра на конґресі сумлінно гризла свої канапки, бо не знала, що готельні сніданки включені у вартість проживання.

Ладно, командир. Шведы придут — мы уйдем

Гірше, коли наші співвітчизники перуть у фонтанах шкарпетки або влаштовують п"яні перегони на автах нічною Женевою. Або — як депутати кримського "парламенту" — обпісюють вазони у брюссельському готелі.

Ця публіка, власне, й по цей бік завіси виглядає не краще.

Одна така група у спортивних штанах із лампасами зупинилася недавно у львівському готелі "Дністер" по дорозі кудись на захід. Уранці, позсовуваши стільці, вони дружно розсілися довкола шведського столу. Коли офіціант делікатно їм пояснив, що це — шведський стіл, найкрутіший бритоголовець сказав:

— Ладно, командир. Шведы придут — мы уйдем.

Але шведи не йдуть.

Доводиться якось самим давати раду з усіма цими столами, лампасами і залізними завісами.

Зараз ви читаєте новину «Шведський стіл». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

7

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода